поштовх

ПО́ШТОВХ, у, ч.

1. Різкий короткий удар.

Зненацька дужий поштовх струсонув «Сибіряка» (Донч., III, 1956, 223);

Цілю в пшеницю… Натискую на спусковий гачок. Страшенний поштовх у плече (Логв., Давні рани, 1961, 37);

Раптом щось зашаруділо в старого за спиною, і.. він відчув сильний поштовх (Томч., Жменяки, 1964, 256);

// чого. Відштовхування з метою надати чому-небудь поступального руху.

Від одного поштовху весла кліпербот мчав так швидко, як того ніяк не сподівався Стьопа (Трубл., Лахтак, 1953, 120);

Безхвості земноводні плавають за допомогою поштовхів сильних задніх кінцівок (Визначник земноводних.., 1955, 9);

*Образно. В молодості поштовхи життя ранять глибоко, але і загоюються ті рани значно швидше, ніж потім (Чаб., За півгодини.., 1963, 9).

2. Різкий коливальний рух, струс.

Розбудили нас поштовхи, літак потрапив у сферу могутнього урагану (Дмит., Там, де сяє.., 1957, 35);

Шкребок.. зупинився і зараз же пішов назад — рівно, без поштовхів (Ткач, Плем’я.., 1961, 108);

Звичайно великі землетруси починаються слабкими поштовхами (Фіз. геогр., 5, 1956, 105);

*Образно. Країни Азії, Африки, Латинської Америки переживають тепер час сильних поштовхів могутнього вулканічного антиколоніального струму (Мельн., Обличчя.., 1960, 5);

// Стук, биття (про серце).

На ланах, у шахтах, на заводах — працювали день і уночі, кожен поштовх серця, кожен подих на єдину справу даючи (Забіла, Промені, 1951, 16).

3. перен. Привід, першопричина виникнення чого-небудь.

Політична організація буржуазії — найкращий поштовх до остаточного формування соціалістичної робітничої партії (Ленін, 16, 1971, 118);

Зрозуміло — не було досі поштовху, такого глибокого приводу, щоб це гідне почуття враз розрослося, роздалося (Донч., V, 1957, 483);

Поштовхом до заїкання буває наслідування цього дефекту (Наука.., 8, 1965, 24).

Вну́трішній по́штовх — певний психічний стан, що постає раптово, внутрішнє відчуття чого-небудь.

Раптом ніби од якогось внутрішнього поштовху Грицько оглянувсь (Головко, II, 1957, 454);

Відчувши в собі якийсь внутрішній поштовх, Заболотний заговорив вільно (Жур., Звич. турботи, 1960, 69);

Да́ти по́штовх — викликати до життя, спричинити що-небудь.

Радянський народ відкрив двері в космос. Але головна його заслуга перед людством у тому, що він відкрив двері в комунізм, дав могутній поштовх розвиткові світової історії (Ком. Укр., 3, 1966, 12);

Творчість Шевченка дала могутній поштовх розвитку не тільки літератури, а й живопису, і музики (Мист., 1, 1961, 44).

4. спорт. Рвучке підняття тягаря і утримання його над головою на випрямлених руках.

У нас, важкоатлетів, досягнення визначаються за сумою, показаною в жимі, ривку і поштовху — так званому триборстві (Вітч., 2, 1968, 171).