поштовх

по́штовх

-у, ч.

1》 Різкий короткий удар.

|| чого. Відштовхування з метою надати чому-небудь поступального руху.

2》 Різкий коливальний рух, струс.

|| Стук, биття (про серце).

3》 перен. Привід, першопричина виникнення чого-небудь. Внутрішній поштовх.

4》 спорт. Рвучке підняття тягаря і утримання його над головою на випрямлених руках.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поштовх — по́штовх іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. поштовх — (удар) штовхан, штурхан; (землі) струс; (серця) стук, биття; (до чого) спонука, стимул, привід. Словник синонімів Караванського
  3. поштовх — [поштоўх] -ху, м. (ў) -ху, мн. -хие, -х'іў Орфоепічний словник української мови
  4. поштовх — ПО́ШТОВХ, у, ч. 1. Різкий короткий удар. Зненацька дужий поштовх струсонув “Сибіряка” (О. Донченко); Цілю в пшеницю... Натискую на спусковий гачок. Страшенний поштовх у плече (В. Логвиненко); Раптом щось зашаруділо в старого за спиною, і .. Словник української мови у 20 томах
  5. поштовх — ПО́ШТОВХ (різкий короткий удар), ШТОВХА́Н розм., ТОВЧО́К розм. рідше; СТРУС (різкий коливальний рух, часто з ударом). Петрович штовхнув дівчину в якусь комірчину. Від поштовху Лукія впала на підлогу (О. Словник синонімів української мови
  6. поштовх — ПО́ШТОВХ, у, ч. 1. Різкий короткий удар. Зненацька дужий поштовх струсонув «Сибіряка» (Донч., III, 1956, 223); Цілю в пшеницю… Натискую на спусковий гачок. Страшенний поштовх у плече (Логв. Словник української мови в 11 томах