поштовх

(удар) штовхан, штурхан; (землі) струс; (серця) стук, биття; (до чого) спонука, стимул, привід.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

поштовх — по́штовх іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
поштовх — [поштоўх] -ху, м. (ў) -ху, мн. -хие, -х'іў Орфоепічний словник української мови
поштовх — -у, ч. 1》 Різкий короткий удар. || чого. Відштовхування з метою надати чому-небудь поступального руху. 2》 Різкий коливальний рух, струс. || Стук, биття (про серце). 3》 перен. Привід, першопричина виникнення чого-небудь. Внутрішній поштовх. 4》 спорт. Великий тлумачний словник сучасної мови
поштовх — ПО́ШТОВХ, у, ч. 1. Різкий короткий удар. Зненацька дужий поштовх струсонув “Сибіряка” (О. Донченко); Цілю в пшеницю... Натискую на спусковий гачок. Страшенний поштовх у плече (В. Логвиненко); Раптом щось зашаруділо в старого за спиною, і .. Словник української мови у 20 томах
поштовх — ПО́ШТОВХ (різкий короткий удар), ШТОВХА́Н розм., ТОВЧО́К розм. рідше; СТРУС (різкий коливальний рух, часто з ударом). Петрович штовхнув дівчину в якусь комірчину. Від поштовху Лукія впала на підлогу (О. Словник синонімів української мови
поштовх — ПО́ШТОВХ, у, ч. 1. Різкий короткий удар. Зненацька дужий поштовх струсонув «Сибіряка» (Донч., III, 1956, 223); Цілю в пшеницю… Натискую на спусковий гачок. Страшенний поштовх у плече (Логв. Словник української мови в 11 томах