1. Словник української мови в 11 томах

прибулий

ПРИБУ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до прибу́ти.

Місцями.. запрошували прибулих козаків поснідати (Стор., І, 1957, 398);

Розчинивши двері, Чемериця побачив Трикоза, секретаря [парткому], недавно, кілька днів лише тому, прибулого на будівництво (Коцюба, Нові береги, 1959, 200);

Через проріз броньованого щитка в кулеметі йому добре видно.. окопи, де сидить свіжий, недавно прибулий, батальйон (Кучер, Чорноморці, 1956, 209);

Всі посхоплювались на ноги й обступили прибулого трактора (Ю. Янов., II, 1954, 140);

Знала [Тамара], де що лежить, швидко реєструвала прибулі папери (Хижняк, Тамара, 1959, 82);

І навіть повесні з прибулими водами не бачить нам підвід, вантажених мішками (Зеров, Вибр., 1966, 120);

// у знач. ім. прибу́лий, лого, ч.; прибу́ла, лої, ж. Людина, яка прибула, прийшла, приїхала кудись.

Він так захопився своєю роботою, що зовсім, не помітив прибулого, хоч той і поздоровкався до нього (Добр., Ол. солдатики, 1961, 28);

Під самим парканом щось заворушилося, і з темряви виступив Денис, пильно придивляючись до прибулих (Тют., Вир, 1964, 148).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прибулий — (який не жив тут раніше) нетутешній, чужий, захожий. Словник синонімів Полюги
  2. прибулий — прибу́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  3. прибулий — Приїжджий, заїжджий, захожий, ЯК ІМ. гість, прибулець, зн. ПРИБЛУДА. Словник синонімів Караванського
  4. прибулий — [приебулией] м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і Орфоепічний словник української мови
  5. прибулий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до прибути. || у знач. ім. прибулий, -лого, ч.; прибула, -лої, ж. Людина, яка прибула, прийшла, приїхала кудись. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. прибулий — Прихідька, приходько, приходень, приїжджий, доїжджий, заїжджий, присутній, див. пришелець Словник чужослів Павло Штепа
  7. прибулий — ПРИБУ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до прибу́ти¹. Місцями .. запрошували прибулих козаків поснідати (О. Стороженко); Розчинивши двері, Чемериця побачив Трикоза, секретаря [парткому], недавно, кілька днів лише тому, прибулого на будівництво (Г. Словник української мови у 20 томах
  8. прибулий — НЕТУТЕ́ШНІЙ (який не народився, не живе або не жив раніше в цій місцевості), ЧУЖИ́Й, СТОРО́НСЬКИЙ розм.; ПРИ́ЙШЛИЙ, ЗА́ЙШЛИЙ, ЗАХО́ЖИЙ розм. (який прийшов, прибув у дану місцевість звідкись); ПРИЇ́ЖДЖИЙ, ЗАЇ́ЖДЖИЙ, НАЇ́ЖДЖИЙ розм. Словник синонімів української мови
  9. прибулий — Прибулий, -а, -е Прибившій. Запрошували прибулих козаків поснідать. Стор. МПр. 126. Словник української мови Грінченка