прибути

ПРИБУ́ТИ¹ див. прибува́ти.

ПРИБУ́ТИ², у́ду, у́деш, док., перех., заст. Придбати.

Прибудь щастя, а розум буде (Номис, 1864, № 1710).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прибути — (прийти а. приїхати кудись) прибитися, фам. приперти, припертися, поет, прилинути. Словник синонімів Полюги
  2. прибути — прибу́ти 1 дієслово доконаного виду приїхати прибу́ти 2 дієслово доконаного виду придбати рідко Орфографічний словник української мови
  3. прибути — I див. прибувати. II -уду, -удеш, док., перех., заст. Придбати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. прибути — ПРИБУ́ТИ¹ див. прибува́ти. ПРИБУ́ТИ², у́ду, у́деш, док., що, заст. Придбати. Прибудь щастя, а розум буде (Номис). Словник української мови у 20 томах
  5. прибути — по́лку прибуло́ чийого, кого. Збільшилася, зросла кількість людей (у якомусь колективі, групі, родині тощо з приходом, появою інших); побільшало когось. — І я з вами. А як же! Воювали разом, тепер працюватимемо разом. Фразеологічний словник української мови
  6. прибути — З'ЯВИ́ТИСЯ (прибути, прийти кудись, до когось), ПОЯВИ́ТИСЯ, ЯВИ́ТИСЯ, ПОЖА́ЛУВАТИ розм., ПРИПОЖА́ЛУВАТИ розм., ірон.; НАГРЯ́НУТИ, ЗАЯВИ́ТИСЯ розм. (звичайно несподівано). — Недок.: з'явля́тися, появля́тися, явля́тися, жа́лувати, заявля́тися. Словник синонімів української мови
  7. прибути — Прибу́ти, -бу́ду, -деш, -дуть; прибу́дь, -дьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. прибути — Прибути см. прибувати. Словник української мови Грінченка