пригвинтити

ПРИГВИНТИ́ТИ див. пригви́нчувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пригвинтити — пригвинти́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пригвинтити — див. пригвинчувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пригвинтити — ПРИГВИНТИ́ТИ див. пригви́нчувати. Словник української мови у 20 томах
  4. пригвинтити — ПРИКРУЧУВАТИ (прикріплювати до чогось гвинтами, обертаючи за гвинтовою нарізкою), ПРИГВИ́НЧУВАТИ, ПРИВІ́РЧУВАТИ рідше. — Док.: прикрути́ти, пригвинти́ти, приверті́ти. Дозволив (німець) Грицеві обдивитися машину. Словник синонімів української мови