пригвинтити
ПРИКРУЧУВАТИ (прикріплювати до чогось гвинтами, обертаючи за гвинтовою нарізкою), ПРИГВИ́НЧУВАТИ, ПРИВІ́РЧУВАТИ рідше. — Док.: прикрути́ти, пригвинти́ти, приверті́ти. Дозволив (німець) Грицеві обдивитися машину. А той начебто зроду біля неї ходив, — сопе та обдивляється, обстукує, прикручує якісь гаєчки (В. Речмедін); Біля машини працював новий механік, з ключем у руках щось пригвинчував (С. Чорнобривець).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пригвинтити — пригвинти́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- пригвинтити — див. пригвинчувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пригвинтити — ПРИГВИНТИ́ТИ див. пригви́нчувати. Словник української мови у 20 томах
- пригвинтити — ПРИГВИНТИ́ТИ див. пригви́нчувати. Словник української мови в 11 томах