пригвинтити

ПРИКРУЧУВАТИ (прикріплювати до чогось гвинтами, обертаючи за гвинтовою нарізкою), ПРИГВИ́НЧУВАТИ, ПРИВІ́РЧУВАТИ рідше. — Док.: прикрути́ти, пригвинти́ти, приверті́ти. Дозволив (німець) Грицеві обдивитися машину. А той начебто зроду біля неї ходив, — сопе та обдивляється, обстукує, прикручує якісь гаєчки (В. Речмедін); Біля машини працював новий механік, з ключем у руках щось пригвинчував (С. Чорнобривець).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пригвинтити — пригвинти́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пригвинтити — див. пригвинчувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пригвинтити — ПРИГВИНТИ́ТИ див. пригви́нчувати. Словник української мови у 20 томах
  4. пригвинтити — ПРИГВИНТИ́ТИ див. пригви́нчувати. Словник української мови в 11 томах