1. Словник синонімів української мови

пригвинчувати

ПРИКРУЧУВАТИ (прикріплювати до чогось гвинтами, обертаючи за гвинтовою нарізкою), ПРИГВИ́НЧУВАТИ, ПРИВІ́РЧУВАТИ рідше. — Док.: прикрути́ти, пригвинти́ти, приверті́ти. Дозволив (німець) Грицеві обдивитися машину. А той начебто зроду біля неї ходив, — сопе та обдивляється, обстукує, прикручує якісь гаєчки (В. Речмедін); Біля машини працював новий механік, з ключем у руках щось пригвинчував (С. Чорнобривець).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пригвинчувати — пригви́нчувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пригвинчувати — -ую, -уєш, недок., пригвинтити, -нчу, -нтиш, док., перех. Прикріплювати або доводити що-небудь до потрібного положення, обертаючи за гвинтовою нарізкою. || Прикріплювати що-небудь до чогось гвинтом (гвинтами), гайкою (гайками). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пригвинчувати — див. нагвинчувати Словник чужослів Павло Штепа
  4. пригвинчувати — ПРИГВИ́НЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИГВИНТИ́ТИ, нчу́, нти́ш, док., що. Прикріплювати або доводити що-небудь до потрібного положення, обертаючи за гвинтовою нарізкою. Словник української мови у 20 томах
  5. пригвинчувати — ПРИГВИ́НЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИГВИНТИ́ТИ, нчу́, нти́ш, док., перех. Прикріплювати або доводити що-небудь до потрібного положення, обертаючи за гвинтовою нарізкою. Словник української мови в 11 томах