1. Великий тлумачний словник сучасної мови

пригвинчувати

пригви́нчувати

-ую, -уєш, недок., пригвинтити, -нчу, -нтиш, док., перех.

Прикріплювати або доводити що-небудь до потрібного положення, обертаючи за гвинтовою нарізкою.

|| Прикріплювати що-небудь до чогось гвинтом (гвинтами), гайкою (гайками).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пригвинчувати — пригви́нчувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пригвинчувати — див. нагвинчувати Словник чужослів Павло Штепа
  3. пригвинчувати — ПРИГВИ́НЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИГВИНТИ́ТИ, нчу́, нти́ш, док., що. Прикріплювати або доводити що-небудь до потрібного положення, обертаючи за гвинтовою нарізкою. Словник української мови у 20 томах
  4. пригвинчувати — ПРИКРУЧУВАТИ (прикріплювати до чогось гвинтами, обертаючи за гвинтовою нарізкою), ПРИГВИ́НЧУВАТИ, ПРИВІ́РЧУВАТИ рідше. — Док.: прикрути́ти, пригвинти́ти, приверті́ти. Дозволив (німець) Грицеві обдивитися машину. Словник синонімів української мови
  5. пригвинчувати — ПРИГВИ́НЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИГВИНТИ́ТИ, нчу́, нти́ш, док., перех. Прикріплювати або доводити що-небудь до потрібного положення, обертаючи за гвинтовою нарізкою. Словник української мови в 11 томах