пригвинтити

пригвинти́ти

див. пригвинчувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пригвинтити — пригвинти́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пригвинтити — ПРИГВИНТИ́ТИ див. пригви́нчувати. Словник української мови у 20 томах
  3. пригвинтити — ПРИКРУЧУВАТИ (прикріплювати до чогось гвинтами, обертаючи за гвинтовою нарізкою), ПРИГВИ́НЧУВАТИ, ПРИВІ́РЧУВАТИ рідше. — Док.: прикрути́ти, пригвинти́ти, приверті́ти. Дозволив (німець) Грицеві обдивитися машину. Словник синонімів української мови
  4. пригвинтити — ПРИГВИНТИ́ТИ див. пригви́нчувати. Словник української мови в 11 томах