пригожість

ПРИГО́ЖІСТЬ, жості, ж. Властивість за знач. приго́жий 1.

Трохи огрядному, як на його вік, Храпкову не бракувало суто чоловічої пригожості (Ле, Міжгір’я, 1953, 24).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пригожість — приго́жість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. пригожість — -жості, ж. Властивість за знач. пригожий 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пригожість — ПРИГО́ЖІСТЬ, жості, ж. Властивість за знач. приго́жий 1. Трохи огрядному, як на його вік, Храпкову не бракувало суто чоловічої пригожості (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах