прикочувати
ПРИКО́ЧУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ПРИКОТИ́ТИ, очу́, о́тиш, док.
1. перех. Котячи що-небудь, доставляти кудись.
Злодії закопали гроші, ..прикотили камінь і світом вийшли з печери (Н.-Лев., III, 1956, 293);
Чи справді там порожні бочки? Чи цілі? Як їх прикотити? (Хотк., І, 1966, 116);
Лепетиські партизани прикотили з собою навіть гармату-тридюймівку (Гончар, II, 1959, 76);
// розм. Їдучи, доставляти кого-, що-небудь кудись; привозити.
Тоді тільки Ксьонзиха згодилася продать [кріпачку Ганну], як найдеться.. Пан і пошли у Комишну за нею сани і четвірку коней, прикотили її (Мирний, V, 1955, 335);
Через тиждень він прикотив з полонини повен віз масла і бринзи (Козл., Ю. Крук, 1957, 399).
2. неперех., розм. Прибувати куди-небудь (про віз, машину і т. ін.).
Прикотив возик з писарем (Вовчок, VI, 1956, 232);
Через місяць прикотила в Піски велика-велика буда (Мирний, І, 1949, 192).
3. неперех., розм. Приїжджати куди-небудь.
Вранці другого дня Боженко прикотив до Вінниці на дрезині (Скл., Легенд. начдив, 1957, 65);
На легкій, пофарбованій в зелене з червоними обідками бідарці прикотив сам Кужель (Збан., Малин. дзвін, 1958, 56);
*Образно. Серед зими прикотила непрошена весна і в два дні теплими язиками вітрів злизала весь сніг на полях (Вол., Дні.., 1958, 140);
// тільки док., рідко. Насуваючись, поширюватися в просторі (про дим, туман).
Ніч була зоряна. Ця. Що скінчилась.. Чую… немовби туман прикотив (Тич., Зростай.., 1960, 10).
ПРИКО́ЧУВАТИ², ую, уєш, недок., ПРИКАТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., с. г., рідко. Те саме, що закотко́вувати.
Потім [після боронування] провадиться сівба і після неї поле обов’язково прикочують важкими кільчастими котками (Колг. Укр., 2, 1954, 6);
Садимо картоплю на глибину 12-14 сантиметрів. Це дає змогу боронувати її, не пошкоджуючи бульб. Після садіння поле прикочуємо в агрегаті з легкими боронами (Хлібороб Укр., 1, 1969, 19);
Після сівби [цукрових буряків] площу неодмінно слід прикотити важкими котками (Рад. Укр., 19.IV 1962, 3).
ПРИКОЧУВА́ТИ див. прикочо́вувати.
Значення в інших словниках
- прикочувати — прико́чувати 1 дієслово недоконаного виду котячи, доставляти прико́чувати 2 дієслово недоконаного виду ущільнювати котком рідко прикочува́ти дієслово доконаного виду від: кочува́ти Орфографічний словник української мови
- прикочувати — I -ую, -уєш, недок., прикотити, -очу, -отиш, док. 1》 перех.Котячи що-небудь, доставляти кудись. || розм. Їдучи, доставляти кого-, що-небудь кудись; привозити. 2》 неперех., розм. Прибувати куди-небудь (про віз, машину і т. ін.). 3》 неперех., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прикочувати — ПРИКО́ЧУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ПРИКОТИ́ТИ, очу́, о́тиш, док. 1. що. Котячи що-небудь, доставляти кудись. Злодії закопали гроші, .. прикотили камінь і світом вийшли з печери (І. Нечуй-Левицький); Чи справді там порожні бочки? Чи цілі? Як їх прикотити? (Г. Словник української мови у 20 томах
- прикочувати — ДОСТАВЛЯ́ТИ (до місця призначення), ДОПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВА́ДЖУВАТИ, ПРИСТАВЛЯ́ТИ, ПОСТАВЛЯ́ТИ, ПРИПРОВА́ДЖУВАТИ розм., ПРА́ВИТИ розм., ПРИПРАВЛЯ́ТИ розм., ДОПРАВЛЯ́ТИ розм., ДОСТАЧА́ТИ розм., ПРОВА́ДИТИ діал., ДОСТАРЧА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
- прикочувати — Прикочувати, -чую, -єш гл. Прикочевать; прибыть. Начувайтеся, завтра всі до вас прикочуємо. --------------- Прикочувати, -чую, -єш сов. в. прикоти́ти, -кочу, -тиш, гл. 1) Прикатывать, прикатить. Прикотив камінюку. Екатер. Словник української мови Грінченка