припадковий
ПРИПА́ДКОВИЙ, а, е. Прикм. до припа́док¹.
На припадковий біль голови у Вронського зараз ладила [мадярка] лимонаду (Мак., Вибр., 1954, 121).
ПРИПАДКО́ВИЙ, а, е, діал. Випадковий.
Що вона має тепер шукати в парку? Тепер осінь, парк майже порожній, а тих кілька припадкових гостей, що являються в нім ще десь-не-десь, то ще не товариство (Коб., І, 1956, 408);
Тарас думав спочатку, що ся стріча з товаришами то тільки така припадкова, але невдовзі річ вияснилася, що то було все умовлене, щоби ще раз попрощатися з Тарасом (Ков., Світ.., 1960, 70).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- припадковий — припа́дковий прикметник Орфографічний словник української мови
- припадковий — I припадк`овий-а, -е, діал. Випадковий. II прип`адковий-а, -е. Прикм. до припадок I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- припадковий — ПРИПАДКО́ВИЙ, а, е, заст. Випадковий. Що вона має тепер шукати в парку? Тепер осінь, парк майже порожній, а тих кілька припадкових гостей, що являються в нім ще десь-не-десь, то ще не товариство (О. Словник української мови у 20 томах
- припадковий — припадковий випадковий (ст)||оказійний Лексикон львівський: поважно і на жарт
- припадковий — ВИПАДКО́ВИЙ (який трапився, з'явився де-небудь за збігом обставин), НЕСПОДІ́ВАНИЙ, НЕЖДА́НИЙ, НЕГА́ДАНИЙ, НЕПЕРЕДБА́ЧЕНИЙ, НЕНАВМИ́СНИЙ, НЕВМИ́СНИЙ (НЕУМИ́СНИЙ), ПЕ́РШИЙ-ЛІ́ПШИЙ розм., ПРИПАДКО́ВИЙ діал. Словник синонімів української мови