припадковий
ВИПАДКО́ВИЙ (який трапився, з'явився де-небудь за збігом обставин), НЕСПОДІ́ВАНИЙ, НЕЖДА́НИЙ, НЕГА́ДАНИЙ, НЕПЕРЕДБА́ЧЕНИЙ, НЕНАВМИ́СНИЙ, НЕВМИ́СНИЙ (НЕУМИ́СНИЙ), ПЕ́РШИЙ-ЛІ́ПШИЙ розм., ПРИПАДКО́ВИЙ діал. Б'є революція, і завмирає кіно, фіксуючи лиш випадкові моменти на випадковій плівці випадковими апаратами й операторами (Ю. Яновський); Дома Данила чекав несподіваний гість (О. Копиленко); Як блискавка, звістка неждана прийшла (В. Сосюра); Сучасне.. виробництво вимагає від його учасників кмітливості, ініціативи, уміння орієнтуватися в складних, непередбачених ситуаціях (з журналу); З'явилася нагальна необхідність прискорити розробку методів кількісних розрахунків наслідків ненавмисного впливу на природу (з журналу); — Вдарте лихом об землю, і ходім краще пити каву в якусь першу-ліпшу кав'ярню (Г. Хоткевич); На припадковий біль голови у Вронського (мадярка) зараз ладила лимонаду (О. Маковей).
Значення в інших словниках
- припадковий — припа́дковий прикметник Орфографічний словник української мови
- припадковий — I припадк`овий-а, -е, діал. Випадковий. II прип`адковий-а, -е. Прикм. до припадок I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- припадковий — ПРИПАДКО́ВИЙ, а, е, заст. Випадковий. Що вона має тепер шукати в парку? Тепер осінь, парк майже порожній, а тих кілька припадкових гостей, що являються в нім ще десь-не-десь, то ще не товариство (О. Словник української мови у 20 томах
- припадковий — припадковий випадковий (ст)||оказійний Лексикон львівський: поважно і на жарт
- припадковий — ПРИПА́ДКОВИЙ, а, е. Прикм. до припа́док¹. На припадковий біль голови у Вронського зараз ладила [мадярка] лимонаду (Мак., Вибр., 1954, 121). ПРИПАДКО́ВИЙ, а, е, діал. Випадковий. Що вона має тепер шукати в парку?... Словник української мови в 11 томах