припалювати
ПРИПА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИПАЛИ́ТИ, палю́, па́лиш, док., перех.
1. Пошкоджувати вогнем або високою температурою поверхню чи краї чого-небудь; обпалювати злегка.
Він підсунув до себе лампу, що нею аж припалив на лобі чуб, і в кімнаті запахло смаленим (Чорн., Потік.., 1956, 165);
Вогонь припалив здухвину найменшому вовчукові (Загреб., Шепіт, 1966, 14);
*У порівн. — Він [комар] як вколе, він як вжалить, То немов огнем припалить! (Нерв., Райдуга.., 1960, 158).
2. Викликати загар, почервоніння шкіри (про сонце, вітер);
// Змінювати колір чого-небудь, знебарвлювати (про сонце).
Волосся сонце припалило;
// Робити шкарубкою, потрісканою шкіру (про сонце, вітер);
// тільки док., безос. Пошкодити спекою.
Жнива незабаром, — говорять йому ніби ненавмисні погляди людей, звернені до сонця, до безхмарного неба, погляди, пройняті хазяйською турботою: коли б не припалило (Жур., Дорога.., 1948, 42).
3. Прикладаючи що-небудь до вогню або жару, змушувати загорітися.
Він скручує цигарку, припалює її з дядьківської люльки (Шиян, Партиз. край, 1946, 89);
Бійці нахилялися над вогнем, щоб припалити цигарку, й знову з тим же суворим виглядом відкидалися на пеньки (Панч, II, 1956, 442);
Він підсів до вогнища, мовчки взяв жарину, припалив погаслу люльку (Ткач, Арена, 1960, 15).
Значення в інших словниках
- припалювати — припа́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- припалювати — -юю, -юєш, недок., припалити, -палю, -палиш, док., перех. 1》 Пошкоджувати вогнем або високою температурою поверхню чи краї чого-небудь; обпалювати злегка. 2》 Викликати загар, почервоніння шкіри (про сонце, вітер). Великий тлумачний словник сучасної мови
- припалювати — ПРИПА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИПАЛИ́ТИ, палю́, па́лиш, док., що. 1. Пошкоджувати вогнем або високою температурою поверхню чи краї чого-небудь; обпалювати злегка. Словник української мови у 20 томах
- припалювати — ОБПАЛИ́ТИ (ОПАЛИ́ТИ) (про вогонь — пошкодити поверхню або краї чого-небудь), ОБСМАЛИ́ТИ (ОСМАЛИ́ТИ), ПРИПАЛИ́ТИ, ОБВУ́ГЛИТИ підсил. — Недок.: обпа́лювати (опа́лювати), обсма́лювати (осма́лювати), припа́лювати, обву́глювати. Словник синонімів української мови
- припалювати — Припалювати, -люю, -єш сов. в. припалити, -лю, -лиш, гл. Опалять, опалить, обжигать, обжечь, прижигать, прижечь, припаливать, припалить. Приходить на своє поле, дивиться, — аж... сонце припалило його. Рудч. Ск. І. 54. Словник української мови Грінченка