присвячувати
ПРИСВЯ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИСВЯТИ́ТИ, ячу́, я́тиш, док., перех.
1. Призначати, адресувати або підносити в дар щось кому-, чому-небудь (про твір літератури або мистецтва).
Всі кращі слова присвячують українські поети рідній Радянській Батьківщині (Рильський, IX, 1962, 119);
Якось під час зустрічі Павло похвалився їй, що один сонет у своїй збірці присвячує їй, щоправда, зашифрувавши ім’я її ініціалами (Головко, II, 1957, 489).
2. Витрачати на кого-, що-небудь; приділяти.
Ївга.. далеко не ввесь день присвячувала доні (Л. Янов., І, 1959, 393);
Сучасні радянські дослідники присвячують велику увагу саме питанню про зв’язки «Слова» з народнопоетичною творчістю (Рильський, X, 1962, 8);
Раїса присвятила хорому весь свій час, всі свої сили (Коцюб., І, 1955, 328);
Ціле життя своє присвятив [М. В. Лисенко] збиранню української народної пісні (Довж., III, 1960, 23);
// у сполуч. із сл. себе. Повністю віддаватися чому-небудь.
Монахи — люди, які присвячували себе служінню релігії (Іст. середніх віків, 1955, 11);
Почавши своє життя як дрібний канцелярський службовець, Іван Карпович [Тобілевич] рішуче порвав з чиновницькою роботою і присвятив себе українському народному театрові (Рильський, III, 1955, 283).
Значення в інших словниках
- присвячувати — Як краще сказати: приурочувати відкриттю чи приурочувати до відкриття? Слова присвячувати, приурочувати зближуються в значенні “пов’язувати одну подію з іншою, один факт, явище з іншим”. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- присвячувати — присвя́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- присвячувати — (твір, кому) робити присвяту, адресувати; (час) приділяти; (себе, чому) віддаватися. Словник синонімів Караванського
- присвячувати — -ую, -уєш, недок., присвятити, -ячу, -ятиш, док., перех. 1》 Призначати, адресувати або підносити в дар щось кому-, чому-небудь (про твір літератури або мистецтва). 2》 Витрачати на кого-, що-небудь; приділяти. || у сполуч. зі сл. себе. Повністю віддаватися чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- присвячувати — ПРИСВЯ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИСВЯТИ́ТИ, ячу́, я́тиш, док., що. 1. Призначати, адресувати або дарувати щось кому-, чому-небудь (про твір літератури або мистецтва). Словник української мови у 20 томах
- присвячувати — ВІДДАВА́ТИСЯ (якій-небудь справі, ідеям тощо), ПРИСВЯ́ЧУВАТИСЯ, ВІДДАВА́ТИ, ПРИСВЯ́ЧУВАТИ (із сл. себе). — Док.: відда́тися, присвяти́тися, відда́ти, присвяти́ти. Після поразки революції (1905... Словник синонімів української мови
- присвячувати — Присвя́чувати, -чую, -чуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- присвячувати — Присвячувати, -чую, -єш сов. в. присвяти́ти, свячу, -тиш, гл. Посвящать, посвятить. Чернець про те, щоб Господеві тіло і душу в жертву чисту присвятив. К. ПС. 85. Посвящать, посвятить кому свое произведеніе. К. Кр. 5. Словник української мови Грінченка