присягати

ПРИСЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИСЯГНУ́ТИ і ПРИСЯГТИ́, гну́, гне́ш; мин. ч. присягну́в, ну́ла, ло і прися́г, ла́, ло́; док.

1. неперех. Давати присягу (у 1 знач.).

Як ми Енею присягали, для його служби жизнь [життя] оддали (Котл., І, 1952, 222);

Громада глухо присягає. Заприсягла. Питає суд: — Тепер скажіте, християни, Хто отруїв його? (Шевч., II, 1963, 248);

Приймали там мене в селі До комсомольських лав, І я на сонячній землі Вітчизні присягав (Нагн., Вибр., 1957, 23).

Присяга́ти (присягну́ти, присягти́) на ві́рність — давати присягу бути вірним, віддано служити кому-небудь.

— Косінський перед тим, як очолити це бунтарське рушення, мав таємні зносини з турецьким султаном і присягав на вірність (Ле, Наливайко, 1957, 39);

Щорс схвильований підвівсь.. Він Іллічу в житті своїм На вірність присягав довічну (Шер., Щастя.., 1951, 161).

2. перех. і неперех. Твердо обіцяти кому-небудь здійснити щось, підкріплюючи обіцянку якоюсь клятвою; клястися.

Ой сусіде, сусідоньку, дай за мене дочку, Присягаю, що не буду пити горілочку (Коломийки, 1969, 247);

Аниця присягала, що відробить [попові] та на толоку ходитиме (Март., Тв., 1954, 47);

Андрій кинувся до панночки і підняв її. — Ти не помреш! Присягаю моїм народженням! (Довж., І, 1958, 246);

Говорили, що Іван Антонович присягнув скинути її [плащ-палатку] тільки після повної капітуляції ворога (Гончар, III, 1959, 244);

Я запропонував, щоб кожен з нас присягнув тут, що поки нас не визволить Червона Армія, ми будемо справжніми мужчинами, ніколи не будемо плакати і не матимемо жалю в серці до ворога (Сміл., Сашко, 1957, 97);

Мирослава присягла, що буде твоєю, і Мирослава зуміє додержати присяги (Фр., VI, 1951, 33);

// Переконувати, запевняти кого-небудь у правдивості чогось.

[Кузьмін:] Товариш комісар! я присягаю вам: Його вогнем відрізали від нас. [Спартак:] Вогонь не може розлучити друзів (Дмит., Драм. тв., 1958, 14);

— А я присягну, що то ти відьма. Я знаю, що ти ходила гола навкруг хати з макітрою на голові (Март., Тв., 1954, 62);

Старший сержант Онищенко, парторг роти, не сходячи з місця, присягнув, що «більше цього не буде» (Гончар, III, 1959, 199);

— Перший раз такого Голуба бачу. Я би присяг, що се Вудвуд (Фр., IV, 1950, 106);

// Давати присягу у вірності в коханні, в подружньому житті.

Не раз тобі я казала, що любого мужа маю, Йому в церкві присягала і присяги не зламаю (Пісні та романси.., II, 1956, 49);

Я люблю твого сина, я присягла з ним жити і йому служити (Фр., VI, 1951, 135);

// кого, діал. Вінчати.

Маруся Гобликова через тиждень виходить заміж.. — Кажуть, що піп присягне їх без виголосків [не оголошуючи] (Томч., Жменяки, 1964, 145).

Присяга́ти (присягну́ти, присягти́) бо́гом (не́бом і т. ін.) — божитися.

Вже й клянеться [чумак] на чім світ, Богом присягає… (Рудан., Тв., 1959, 201);

— Серденько-дівчино.. Клянусь тобі місяцем, зорями, Присягаю небом, землею і пеклом, Що не буде іншої між нами! (П. Куліш, Вибр., 1969, 327).