пробудження
ПРОБУ́ДЖЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. пробуди́ти і пробуди́тися.
Сам талановитий письменник, він художньому слову надавав величезного виховного значення у пробудженні мас (Кол., Терен.., 1959, 321);
Не хотілось, не було сил одігнати нісенітні, але такі привабливі марення, що з’являються на грані між сном і пробудженням (Шовк., Інженери, 1956, 6);
Струмливої далі припливом, Сплетінням прозорих вітрів, Пробудженням площ рокотливим їх вранішній город зустрів (Бажан, Роки, 1957, 260);
Куди бреде і що віщує Туману згусток неясний? В ту пору, коли, серце чує П’янке пробудження весни (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 16);
Весна вдерлась у холодну оселю осінньої ночі, обняла дівчину духом пробудження і любові (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 306).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пробудження — пробу́дження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- пробудження — [проубуджеин':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
- пробудження — -я, с. Дія і стан за знач. пробудити і пробудитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пробудження — ПРОБУ́ДЖЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. пробуди́ти і пробуди́тися. Не хотілось, не було сил одігнати нісенітні, але такі привабливі марення, що з'являються на грані між сном і пробудженням (Ю. Словник української мови у 20 томах
- пробудження — ПРОБУ́ДЖЕННЯ, ПРО́КИД поет., ОБУ́ДА заст.; ПРОСО́ННЯ розм. (неповне). Раптове пробудження і подорож у передсвітанковій млі не припали до смаку дівчині (Л. Дмитерко); Вона сьогодні нібито зо сну Прокинулась, та радості немає У прокиді (М. Словник синонімів української мови