прогалина

ПРОГА́ЛИНА, и, ж.

1. Проміжок між чим-небудь.

Носять [люди] каміння і замуровують прогалину (Л. Укр., І, 1951, 455);

Підскочив [Панько], ухопився руками за вершок і, соваючи босими ногами по брамі, зачіпав нігтями за цвяхи, за прогалини межи дошками (Март., Тв., 1954, 165);

У кузові стояли ящики з консервами, між ними в прогалинах насипом лежала морожена слизька риба (Голов., Тополя.., 1965, 12).

2. Просторе, вільне від дерев, хлібів, іншої рослинності місце на узліссі, серед лісу, в саду, в полі і т. ін.; велика галява.

Сів [Павло] на коня й пустився на прогалину, що була серед квітів у царському саду (Три золоті сл., 1968, 110);

Молода компанія перебігла його [садок] і розсипалась на широченькій прогалині перед домом, серед квітників (Н.-Лев., IV, 1956, 86);

З лісу на прогалину виходять дядько Лев і небіж його Лукаш (Л. Укр., III, 1952, 193);

Коли взяти вбік до лісового озера, дерева рідшають, відкриваючи чималу прогалину (Стельмах, І, 1962, 217);

// Голе, позбавлене льодового покриву місце на поверхні води.

У величезних прогалинах чистої води з’ явилось багато морського звіра (Трубл., Крила.., 1947, 16);

Біля правого, крутого берега Дніпра утворилась широка прогалина, чиста від криги (В ім’я Вітч., 1954, 65).

3. перен. Упущення, пропуск, вада.

Юзя почала надолужувати.. прогалини в своїй науці й вихованню (Л. Укр., III, 1952, 662);

Ми, комуністи, завжди тверезо і критично оцінюємо досягнуте, сміливо викриваємо недоліки і прогалини в роботі, щоб швидше їх ліквідувати, щоб працювати ще краще, ще наполегливіше в ім’я повної перемоги комунізму (Матер. XXII з. КП України, 1961, 90);

// Недолік, недоробок, хиба.

На жаль, в ділянці збирання і вивчення робітничого фольклору у нас зроблено ще мало, і прогалину цю треба якнайдіяльніше заповнити (Рильський, III, 1956, 146).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

прогалина

Значення в інших словниках