проколення

Значення в інших словниках

1. проколення — проко́лення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. проколення — -я, с. Дія за знач. проколоти, проколювати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. проколення — ПРОКО́ЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. проколо́ти, проко́лювати 1. Словник української мови у 20 томах
4. проколення — ПРОКО́Л, ПРОКО́ЛЕННЯ, ПРОКО́ЛЮВАННЯ, ПУ́НКЦІЯ (з діагностичною або лікувальною метою). Я слухаю розповідь Тамари Василівни про те, як народжуються вишиті полотна. Виявляється, у середній за розміром картині треба зробити понад мільйон(!... Словник синонімів української мови