проповідувати
ПРОПОВІ́ДУВАТИ, ую, уєш і рідко ПРОПОВІДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок.
1. неперех., рел. Виголошувати проповідь (у 1 знач.).
Пішов [Гриша] топтати таврійські степи своїми чорними, мовби чавунними ногами, проповідуючи на папертях церков (Гончар, Таврія, 1952, 115);
— Без вищого дозволу я не можу допустити священика іншого обряду проповідати в моїй церкві (Фр., II, 1950, 193);
// також перех. і без додатка. Давати настанови релігійно-повчального змісту.
Бог буде гніватись на вас, коли ви що лихе подумаєте за свого барина, — проповідував він [піп] трохи не щонеділі у церкві (Мирний, IV, 1955, 160);
Василь Петрів проповідував сьогодні у церкві про потребу згідливого життя між чоловіками і жінками (Мак., Вибр., 1956, 325);
// також перех. і без додатка, перен., розм. Повчати.
— Червоноармійця, — проповідує він, — привчають до дисципліни також і тим, що зобов’язують його насамперед пильно стежити за своєю зовнішністю (Шовк., Інженери, 1948, 219).
2. перех. і без додатка, перен. Поширювати, пропагувати яке-небудь вчення, ідеї і т. ін.; виступати поборником чого-небудь.
Його [Теокріта] ув’язнено за те, що він.. проповідував думки грецьких філософів (Л. Укр., III, 1952, 728);
Гнівно тавруючи націоналістів і фашистів усіх мастей, Ярослав Галан полум’яно проповідував інтернаціональне братерство трудящих усього світу, був глашатаєм дружби народів (Ком. Укр., 8, 1962, 57);
По всіх освічених сторонах повстали нові філософи.. і проповідали братство всіх народів (Драг., II, 1970, 324);
// розм. Поширювати чутки, розповідати про що-небудь.
— А що, товаришу!.. по усьому селу будеш проповідувати, як Денис Лискотун хотів лавку обікрасти (Кв.-Осн., II, 1956, 410);
— Жартувать добре в родині, а нащо ж тато проповідує се мужикам (Коцюб., II, 1955, 388).
Значення в інших словниках
- проповідувати — пропові́дувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- проповідувати — (ідеї) ширити, поширювати, пропагувати, бути поборником чого; (у храмі) говорити проповідь <�казання, казань>. Словник синонімів Караванського
- проповідувати — Виголошувати проповідь, навчати згідно із законами віри; розм. казати Словник церковно-обрядової термінології
- проповідувати — -ую, -уєш і рідко проповідати, -аю, -аєш, недок. 1》 неперех., рел. Виголошувати проповідь (у 1 знач.). || також перех. і без додатка. Давати настанови релігійно-повчального змісту. || також перех. і без додатка, перен., розм. Повчати. 2》 перех. Великий тлумачний словник сучасної мови
- проповідувати — ПРОПОВІ́ДУВАТИ, ую, уєш і рідко ПРОПОВІДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. рел. Виголошувати проповідь (у 1 знач.). Пішов [Гриша] топтати таврійські степи своїми чорними, мовби чавунними ногами, проповідуючи на папертях церков (О. Словник української мови у 20 томах
- проповідувати — ПРОПАГУВА́ТИ (глибоко, детально роз'яснювати якісь ідеї, погляди, знання, перев. залучаючи багатьох людей), ПОШИ́РЮВАТИ, ПІДНО́СИТИ, ПРОПОВІ́ДУВАТИ (ПРОПОВІДА́ТИ рідко) (надаючи цим ідеям, знанням особливого значення)... Словник синонімів української мови
- проповідувати — Проповідувати, -дую, -єш гл. Проповѣдывать. Я проповідувати буду про його твори несказані. К. Псал. 168. Словник української мови Грінченка