1. Великий тлумачний словник сучасної мови

проповідувати

пропові́дувати

-ую, -уєш і рідко проповідати, -аю, -аєш, недок.

1》 неперех., рел. Виголошувати проповідь (у 1 знач.).

|| також перех. і без додатка. Давати настанови релігійно-повчального змісту.

|| також перех. і без додатка, перен., розм. Повчати.

2》 перех. і без додатка, перен. Поширювати, пропагувати яке-небудь вчення, ідеї і т. ін.; виступати поборником чого-небудь.

|| розм. Поширювати чутки, розповідати про що-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проповідувати — пропові́дувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. проповідувати — (ідеї) ширити, поширювати, пропагувати, бути поборником чого; (у храмі) говорити проповідь <�казання, казань>. Словник синонімів Караванського
  3. проповідувати — Виголошувати проповідь, навчати згідно із законами віри; розм. казати Словник церковно-обрядової термінології
  4. проповідувати — ПРОПОВІ́ДУВАТИ, ую, уєш і рідко ПРОПОВІДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. рел. Виголошувати проповідь (у 1 знач.). Пішов [Гриша] топтати таврійські степи своїми чорними, мовби чавунними ногами, проповідуючи на папертях церков (О. Словник української мови у 20 томах
  5. проповідувати — ПРОПАГУВА́ТИ (глибоко, детально роз'яснювати якісь ідеї, погляди, знання, перев. залучаючи багатьох людей), ПОШИ́РЮВАТИ, ПІДНО́СИТИ, ПРОПОВІ́ДУВАТИ (ПРОПОВІДА́ТИ рідко) (надаючи цим ідеям, знанням особливого значення)... Словник синонімів української мови
  6. проповідувати — ПРОПОВІ́ДУВАТИ, ую, уєш і рідко ПРОПОВІДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. неперех., рел. Виголошувати проповідь (у 1 знач.). Пішов [Гриша] топтати таврійські степи своїми чорними, мовби чавунними ногами, проповідуючи на папертях церков (Гончар, Таврія, 1952... Словник української мови в 11 томах
  7. проповідувати — Проповідувати, -дую, -єш гл. Проповѣдывать. Я проповідувати буду про його твори несказані. К. Псал. 168. Словник української мови Грінченка