прорити
ПРОРИ́ТИ див. прорива́ти².
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прорити — прори́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- прорити — див. проривати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прорити — ПРОРИ́ТИ див. прорива́ти². Словник української мови у 20 томах
- прорити — Прори́ти, -ри́ю, -ри́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- прорити — Прорити, -ся см. проривати, -ся. Словник української мови Грінченка