прорити
Прори́ти, -ри́ю, -ри́єш
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прорити — прори́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- прорити — див. проривати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прорити — ПРОРИ́ТИ див. прорива́ти². Словник української мови у 20 томах
- прорити — ПРОРИ́ТИ див. прорива́ти². Словник української мови в 11 томах
- прорити — Прорити, -ся см. проривати, -ся. Словник української мови Грінченка