проривний

Проривни́й, -на́, -не́

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проривний — проривни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. проривний — -а, -е. 1》 лінгв. Такий, за вимови якого відбувається змичка артикуляційних органів мови на шляху видихуваного повітря (про звуки мови). || у знач. ім. проривний, -ного... Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проривний — ПРОРИВНИ́Й, а, е. 1. лінгв. Такий, при вимові якого відбувається змикання артикуляційних органівмовлення на шляху видихуваного повітря (про звуки мови). Словник української мови у 20 томах
  4. проривний — ПРОРИВНИ́Й, а, е. 1. лінгв. Такий, при вимові якого відбувається змичка артикулюючих органів мови на шляху видихуваного повітря (про звуки мови). Словник української мови в 11 томах