1. Словник української мови в 11 томах

проріст

ПРО́РІСТ, росту, ч.

1. Те саме, що пророста́ння.

Бринить сонце. Мало не прискаючи, вигрівається набубнявіле галуззя тополь. Квітень — пора проросту і буйноцвіття… (Наука і культура.., 1970, 218).

2. Молоді пагони, пущені пророслим насінням рослин.

Були між ними з проростом, були [колоски] й зовсім трухлі (Мирний, IV, 1955, 250);

Ще синій ліс не взеленів, але квіток проріст уже підняв і розрізнив торішній злеглий лист (Тич., І, 1957, 102);

Трава уже застелила всю землю, і торішній лист, здиблений молодим проростом, попелясто просвічувався дивовижно крихітними сітчатками (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 821).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проріст — про́ріст іменник чоловічого роду проростання Орфографічний словник української мови
  2. проріст — ПРОРІСТ – ПРОРІСТЬ Проріст, -росту, ч. Проростання; молоді пагони, пущені порослим насінням. Квітень – пера проросту й буйноцвіття (з журналу); Чую я проріст отав, що налиті медвянистим соком (А.Малишко). Прорість, -рості, ор. -рістю. Літературне слововживання
  3. проріст — див. стебло Словник синонімів Вусика
  4. проріст — -росту, ч. 1》 Те саме, що проростання. 2》 Молоді пагони, пущені пророслим насінням рослин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. проріст — ПРО́РІСТ, росту, ч. 1. Те саме, що пророста́ння. Бринить сонце. Мало не прискаючи, вигрівається набубнявіле галуззя тополь. Квітень – пора проросту і буйноцвіття... (з наук.-попул. літ.). 2. Паростки, молоді пагони, пущені пророслим насінням рослин. Словник української мови у 20 томах
  6. проріст — Проріст, -росту м. Всходы. Словник української мови Грінченка