проріст
ПРО́РІСТ, росту, ч.
1. Те саме, що пророста́ння.
Бринить сонце. Мало не прискаючи, вигрівається набубнявіле галуззя тополь. Квітень – пора проросту і буйноцвіття... (з наук.-попул. літ.).
2. Паростки, молоді пагони, пущені пророслим насінням рослин.
Були між ними з проростом, були [колоски] й зовсім трухлі (Панас Мирний);
Ще синій ліс не взеленів, але квіток проріст уже підняв і розрізнив торішній злеглий лист (П. Тичина);
Трава уже застелила всю землю, і торішній лист, здиблений молодим проростом, попелясто просвічувався дивовижно крихітними сітчатками (М. Стельмах);
// Поверхня вкрита рослинністю, рослинний покров.
Оці безкраї прорости навіть справжній худобі і добрим орачам підкорювалися не одразу... Ні, час вола та коня на цих полях минув (І. Цюпа).
Значення в інших словниках
- проріст — про́ріст іменник чоловічого роду проростання Орфографічний словник української мови
- проріст — ПРОРІСТ – ПРОРІСТЬ Проріст, -росту, ч. Проростання; молоді пагони, пущені порослим насінням. Квітень – пера проросту й буйноцвіття (з журналу); Чую я проріст отав, що налиті медвянистим соком (А.Малишко). Прорість, -рості, ор. -рістю. Літературне слововживання
- проріст — див. стебло Словник синонімів Вусика
- проріст — -росту, ч. 1》 Те саме, що проростання. 2》 Молоді пагони, пущені пророслим насінням рослин. Великий тлумачний словник сучасної мови
- проріст — ПРО́РІСТ, росту, ч. 1. Те саме, що пророста́ння. Бринить сонце. Мало не прискаючи, вигрівається набубнявіле галуззя тополь. Квітень — пора проросту і буйноцвіття… (Наука і культура.., 1970, 218). 2. Молоді пагони, пущені пророслим насінням рослин. Словник української мови в 11 томах
- проріст — Проріст, -росту м. Всходы. Словник української мови Грінченка