просип
ПРО́СИП, у, ч., розм.:
◊ Без про́сипу: а) не прокидаючись.
Ноги опухали, руки німіли, хотілося спати — безконечно, без просипу (Ю. Янов., II, 1958, 210);
б) не протвережуючись.
[Олімпіада:] До самої смерті без просипу пив [батько] (Кроп., III, 1959, 285);
Він виявився п’яницею, та таким, що п’є без просипу (Гончар, Тронка, 1963, 119);
Нема́ про́сипу кому, розм. — хто-небудь постійно п’яний.
П’є і п’є, нема йому просипу (Номис, 1864, № 11703).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- просип — про́сип іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- просип — див. ПРОКИД. Словник синонімів Караванського
- просип — -у, ч., розм. Пробудження. Без просипу — а) не прокидаючись; б) не протвережуючись. Нема просипу кому розм. — хто-небудь постійно п'яний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- просип — ПРО́СИП, у, ч., розм. ◇ (1) Без про́сипу, перев. зі сл. пи́ти. – постійно, безперервно, не протвережуючись. – Кирило Іванович.. тікав чимдужче у свою хату, запираючи її на крючок, і пив там без просипу днів три – п'ять, тиждень (Панас Мирний)... Словник української мови у 20 томах
- просип — без про́сипу, перев. зі сл. пи́ти. Постійно, безперервно, не протвережуючись. — Кирило Іванович.. тікав чимдужче у свою хату, запираючи її на крючок, і пив там без просипу днів три — п’ять, тиждень (Панас Мирний); Він виявився п’яницею, та таким, що п’є без просипу (О. Гончар). Фразеологічний словник української мови
- просип — Просип, -пу м. 1) Пробужденіе. 2) без просипу п'є, нема йому просипу. Пьянъ, никогда не приходитъ въ чувство. День и ніч без просипу п'є. Рудч. Ск. II. 21. П'є і п'є, нема йому просипу. Ном. № 11703. Словник української мови Грінченка