прославлятися

ПРОСЛАВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПРОСЛА́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. просла́вляться; док.

1. Ставати славнозвісним, популярним, відомим завдяки чому-небудь.

— Козакуйте ж, процвітайте Та й нам слави уділяйте. Козакуйте ж, прославляйтесь, На нас любо оглядайтесь (П. Куліш, Вибр., 1969, 347);

Сей твір.. прославився як дуже вдатний (Л. Укр., IV, 1954, 134);

[Поліна:] В тебе з дитинства талант. Могла би прославитись своїми піснями (Коч., II, 1956, 110).

2. рідко. Здобувати недобру славу.

Чи хто Вам пише такі листи, як я? Певне ні, бо я вже прославилась далеко своїми листами, що в них ніколи нема того, що треба (Л. Укр., V, 1956, 296).

3. тільки недок. Пас. до прославля́ти 1, 2, 4.

Пристрасно поетизується, звеличується [у народній творчості] безсмертний Ілліч, прославляються його немеркнучі ідеї (Нар. тв. та етн., 3, 1964, 91).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прославлятися — прославля́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прославлятися — Уславлятися, здобувати <�набувати, заживати> слави, укриватися славою, здобувати ім'я; (чим) прославляти <�уславляти> себе. Словник синонімів Караванського
  3. прославлятися — -яюся, -яєшся, недок., прославитися, -влюся, -вишся; мн. прославляться; док. 1》 Ставати славнозвісним, популярним, відомим завдяки чому-небудь. 2》 рідко. Здобувати недобру славу. 3》 тільки недок. Пас. до прославляти 1), 2), 4) Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. прославлятися — ПРОСЛАВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПРОСЛА́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. просла́вляться; док. 1. чим і без дод. Ставати славнозвісним, популярним, відомим завдяки чому-небудь. – Козакуйте ж, процвітайте Та й нам слави уділяйте. Словник української мови у 20 томах
  5. прославлятися — ПРОСЛА́ВИТИСЯ (стати славнозвісним, популярним, відомим завдяки чомусь), ПРОГРИМІ́ТИ, ПРОГУДІ́ТИ (ПРОГУСТИ́) розм., УСЛА́ВИТИСЯ (ВСЛА́ВИТИСЯ) уроч.; ЗВЕЛИ́ЧИТИСЯ (у чиїйсь оцінці). — Недок. Словник синонімів української мови