1. Словник української мови в 11 томах

просмердіти

ПРОСМЕРДІ́ТИ, джу́, ди́ш, док., перех., розм. Просочити, наповнити що-небудь неприємним запахом.

— Лежать ваші сорочки цілісінькі й новісінькі в скрині.. Встигнете просмердіти їх потом та вошами обсипати (Тулуб, Людолови, І, 1957, 84);

*Образно. — Усюди, де прокопаєш трохи глибше, добувається та проклята ропа!.. Просмердів [сморід ропи] нам ціле наше життя (Фр., VIII, 1952, 349).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. просмердіти — просмерді́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. просмердіти — -джу, -диш, док., перех., розм. Просочити, наповнити що-небудь неприємним запахом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. просмердіти — ПРОСМЕРДІ́ТИ, джу́, ди́ш, док., кого, що, розм. Просочити, наповнити що-небудь неприємним запахом. – Лежать ваші сорочки цілісінькі й новісінькі в скрині.. Встигнете просмердіти їх потом та вошами обсипати (З. Тулуб); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  4. просмердіти — Просмердіти, -джу, -диш гл. Провонять. Словник української мови Грінченка