1. Словник української мови в 11 томах

підкоришник

ПІДКОРИ́ШНИК, а, ч. Маленький сірий співочий птах родини горобиних із довгим дзьобом.

З якогось дерева невидима пташина струшує мелодійний передзвін. — Романе, а це яке диво так виспівує? — Підкоришник (Стельмах, І, 1962, 248);

Ретельно обстежує підкоришник кожну тріщину, визбируючи своїм тоненьким, зігнутим, як шило, дзьобом лялечки, яєчка комах — шкідників лісу (Веч. Київ, 25.ІІ, 1961, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підкоришник — підкори́шник іменник чоловічого роду, істота птах Орфографічний словник української мови
  2. підкоришник — -а, ч. Маленький сірий співочий птах родини горобиних із довгим дзьобом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підкоришник — ПІДКОРИ́ШНИК, а, ч. Маленький сірий співочий птах родини горобиних із довгим дзьобом. З якогось дерева невидима пташина струшує мелодійний передзвін. – Романе, а це яке диво так виспівує? – Підкоришник (М. Словник української мови у 20 томах
  4. підкоришник — ПИЩУ́ХА (птах), ПІДКОРИ́ШНИК. Сріблястим дзвіночком заливається невидимий співець. Це підкоришник, або пищуха, маленька сірувато-коричнева пташка (з газети). Словник синонімів української мови