підкоришник

підкори́шник

-а, ч.

Маленький сірий співочий птах родини горобиних із довгим дзьобом.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підкоришник — підкори́шник іменник чоловічого роду, істота птах Орфографічний словник української мови
  2. підкоришник — ПІДКОРИ́ШНИК, а, ч. Маленький сірий співочий птах родини горобиних із довгим дзьобом. З якогось дерева невидима пташина струшує мелодійний передзвін. – Романе, а це яке диво так виспівує? – Підкоришник (М. Словник української мови у 20 томах
  3. підкоришник — ПИЩУ́ХА (птах), ПІДКОРИ́ШНИК. Сріблястим дзвіночком заливається невидимий співець. Це підкоришник, або пищуха, маленька сірувато-коричнева пташка (з газети). Словник синонімів української мови
  4. підкоришник — ПІДКОРИ́ШНИК, а, ч. Маленький сірий співочий птах родини горобиних із довгим дзьобом. З якогось дерева невидима пташина струшує мелодійний передзвін. — Романе, а це яке диво так виспівує?... Словник української мови в 11 томах