підозрілий
ПІДОЗРІ́ЛИЙ, а, е.
1. Який викликає підозру, недовір’я.
До кімнати увійшов рудий, вусатий здоров’яга, непевна, підозріла людина, як це примічав Щорс уже й раніше (Скл., Легенд. начдив, 1957, 46);
Німці та поліцаї — злі, налякані та насторожені. Хапали кожного стрічного, хоч трохи чимось їм підозрілого (Коз., Листи.., 1967, 80);
— Я можу пробути у вас не довше, як півгодини, інакше мій візит може здатись підозрілим декому з тутешніх людей (Мик., II, 1957, 381);
// Який виражає підозру; підозріливий (про погляд, очі і т. ін.).
Піймавши підозрілу посмішку на обличчі котрогось із хлопців, він уже сікається (Гончар, Тронка, 1963, 147);
// на що. Якого підозрюють у якійсь хворобі.
Хворих і підозрілих на захворіння скарлатиною слід.. госпіталізувати (Підручник дезинф., 1953, 83);
// у знач. ім. підозрі́лий, лого, ч.; підозрі́ла, лої, ж. Людина, яку підозрюють у чому-небудь.
Перевіряють документи двоє поліцаїв, відштовхуючи підозрілих до вантажної машини, де порядкують військові (Ю. Янов., І, 1954, 167).
2. Те саме, що підозрі́ливий.
Обережний і зосереджений, стриманий і підозрілий, він волів більше мовчати (Рибак, Час.., 1960, 424);
Дома симпатію всіх, навіть підозрілої і ревнивої Ольги, вже завоювала молода невістка (Коп., Лейтенанти, 1947, 170).
Значення в інших словниках
- підозрілий — (в якому сумніваються) сумнівний. Словник синонімів Полюги
- підозрілий — підозрі́лий прикметник Орфографічний словник української мови
- підозрілий — (на підозрі) д. підозрений, кн. підозренний; (непевний) ненадійний, сумнівний, небезпечний; (хто підозрює) запозирливий, підозріливий. Словник синонімів Караванського
- підозрілий — [п'ідоузр’ілией] м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і Орфоепічний словник української мови
- підозрілий — -а, -е. 1》 Який викликає підозру, недовір'я. || Який виражає підозру; підозріливий (про погляд, очі і т. ін.). || на що. Якого підозрюють у якійсь хворобі. || у знач. ім. підозрілий, -лого, ч.; підозріла, -лої, ж. Людина, яку підозрюють у чому-небудь. 2》 Те саме, що підозріливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підозрілий — ПІДОЗРІ́ЛИЙ, а, е. 1. Який викликає підозру, недовір'я. До кімнати увійшов рудий, вусатий здоров'яга, непевна, підозріла людина (С. Скляренко); Німці та поліцаї – злі, налякані та насторожені. Хапали кожного стрічного, хоч трохи чимось їм підозрілого (В. Словник української мови у 20 томах
- підозрілий — НЕПЕ́ВНИЙ (про справу, становище і т. ін. — якому не можна довіритися, який викликає сумнів у своїй надійності), НЕНАДІ́ЙНИЙ, СУМНІ́ВНИЙ, СЛИЗЬКИ́Й, ХИСТКИ́Й, ХИТКИ́Й рідше (який невизначеністю, двозначністю приховує в собі щось небезпечне). Словник синонімів української мови
- підозрілий — Підозрі́лий, -ла, -ле Правописний словник Голоскевича (1929 р.)