підпадати

ПІДПАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДПА́СТИ, аду́, аде́ш, док., під що, рідше чому. Зазнавати дії чого-небудь.

Далі форма робить оборот на сто вісімдесят градусів,.. підпадаючи по дорозі відповідному тисненню повітря (Панч, II, 1956, 71);

// у сполуч. із сл. влада, гніт і т. ін. Потрапляти в залежність від кого-, чого-небудь, наражатися на щось.

У першій половині XIII ст. Київ поперемінно підпадав під владу владимиро-суздальських, чернігівських, смоленських і галицько-волинських князів (Іст. УРСР, І, 1953, 92);

Зацікавлення Франка Чехією було викликане спільною долею Чехії і Галичини, які від 1772 р., після першого поділу Польщі, обидві підпали під гніт Австро-Угорської імперії (Вітч., 5, 1956, 139);

— Хто не хоче знов підпасти під шляхетське здирство, яке несе нам Однокрил, той мусить весь.. тиждень працювати (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 302);

// Підлягати чинності якого-небудь закону, рішенням суду і т. ін.

Із полів вертали додому люди, переважно парубки і молоді чоловіки, чий вік підпадав під мобілізацію (Гжицький, У світ.., 1960, 11);

Він урятував від суду чимало тих адміністраторів, які мали йому підпасти (Сам., II, 1958, 292);

// перен. Пройматися однаковим почуттям, настроєм з іншими.

Поганий настрій огортав усіх. І навіть Вова.. підпав під загальний настрій і сидів мовчки, наче чимось зажурений (Трубл., І, 1955, 118).

Підпада́ти (підпа́сти) під вплив кого, чого — починати робити що-небудь, діяти і т. ін., зважаючи на дії, думки певної особи або на певні обставини, під впливом кого-, чого-небудь.

— Погана дисципліна, — скаже педагогічна рада. — Суворовець Криничний Ігор весь час дістає догани. Навіть Мовчан Кость, цей зразковий суворовець, підпадає під шкідливий вплив Криничного (Багмут, Щасл. день.., 1951, 100);

Нерідко люди, які підпали під вплив буржуазного й дрібнобуржуазного націоналізму, маскують свої націоналістичні прагнення марксистською фразеологією (Ком. Укр., 7, 1965, 13).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підпадати — підпада́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підпадати — (під що) підлягати чому, зазнавати чого; (під вплив) потрапляти; (під настрій) заражатися чим. Словник синонімів Караванського
  3. підпадати — -аю, -аєш, недок., підпасти, -аду, -адеш, док., під що, рідше чому. Зазнавати дії чого-небудь. || у сполуч. зі сл. влада, гніт і т. ін. Потрапляти в залежність від кого-, чого-небудь, наражатися на щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підпадати — ПІДПАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДПА́СТИ, аду́, аде́ш, док., під що, рідше чому. Зазнавати дії чого-небудь. Далі форма робить оборот на сто вісімдесят градусів, .. підпадаючи по дорозі відповідному тисненню повітря (П. Панч); // у сполуч. зі сл. Словник української мови у 20 томах
  5. підпадати — ОПИНИ́ТИСЯ (з'явитися де-небудь несподівано або випадково; виявитися в незручному, невигідному становищі), ПОТРА́ПИТИ, ПОПА́СТИ, ПОПА́СТИСЯ, НАЛУЧИ́ТИ розм., УЧИНИ́ТИСЯ (ВЧИНИ́ТИСЯ) діал.; ПІДПА́СТИ (стати залежним від кого-, чого-небудь). — Недок. Словник синонімів української мови
  6. підпадати — Підпада́ти, -пада́ю, -да́єш; підпа́сти, -паду́, -де́ш під що Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. підпадати — Підпада́ти, -да́ю, -єш сов. в. підпасти, -паду́, -де́ш, гл. 1) Падать понемногу, прибавляться, прибавиться. Сніг підпадає потроху. 2) Падать, пасть подъ что. То він біжить, підбігає і пожар під ноги підпадає. КС. 1882. XII. 499. 3) Только сов. в. — на. Словник української мови Грінченка