підпадати

Значення в інших словниках

1. підпадати — підпада́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. підпадати — -аю, -аєш, недок., підпасти, -аду, -адеш, док., під що, рідше чому. Зазнавати дії чого-небудь. || у сполуч. зі сл. влада, гніт і т. ін. Потрапляти в залежність від кого-, чого-небудь, наражатися на щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підпадати — ПІДПАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДПА́СТИ, аду́, аде́ш, док., під що, рідше чому. Зазнавати дії чого-небудь. Далі форма робить оборот на сто вісімдесят градусів, .. підпадаючи по дорозі відповідному тисненню повітря (П. Панч); // у сполуч. зі сл. Словник української мови у 20 томах
4. підпадати — ОПИНИ́ТИСЯ (з'явитися де-небудь несподівано або випадково; виявитися в незручному, невигідному становищі), ПОТРА́ПИТИ, ПОПА́СТИ, ПОПА́СТИСЯ, НАЛУЧИ́ТИ розм., УЧИНИ́ТИСЯ (ВЧИНИ́ТИСЯ) діал.; ПІДПА́СТИ (стати залежним від кого-, чого-небудь). — Недок. Словник синонімів української мови
5. підпадати — Підпада́ти, -пада́ю, -да́єш; підпа́сти, -паду́, -де́ш під що Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. підпадати — ПІДПАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДПА́СТИ, аду́, аде́ш, док., під що, рідше чому. Зазнавати дії чого-небудь. Далі форма робить оборот на сто вісімдесят градусів,.. підпадаючи по дорозі відповідному тисненню повітря (Панч, II, 1956, 71); // у сполуч. із сл. Словник української мови в 11 томах
7. підпадати — Підпада́ти, -да́ю, -єш сов. в. підпасти, -паду́, -де́ш, гл. 1) Падать понемногу, прибавляться, прибавиться. Сніг підпадає потроху. 2) Падать, пасть подъ что. То він біжить, підбігає і пожар під ноги підпадає. КС. 1882. XII. 499. 3) Только сов. в. — на. Словник української мови Грінченка