підпрягти

Значення в інших словниках

1. підпрягти — підпрягти́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. підпрягти — [п'ідпр'агти] -р'ажу, -р'ажеш, -р'ажеимо, -р'ажеите; мин. -р'іг, -р'агла; нак. -р'ажи, -р'аж'іт' Орфоепічний словник української мови
3. підпрягти — див. підпрягати. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. підпрягти — ПІДПРЯГТИ́ див. підпряга́ти. Словник української мови у 20 томах
5. підпрягти — ЗАЛУЧА́ТИ до чого (заохочувати, спонукати кого-небудь брати участь у чомусь), ПРИЛУЧА́ТИ, ПРИТЯГА́ТИ, ПРИТЯ́ГУВАТИ, ВТЯГА́ТИ (УТЯГА́ТИ) у що, ВТЯ́ГУВАТИ (УТЯ́ГУВАТИ) у що, ПІДПРЯГА́ТИ розм. — Док. Словник синонімів української мови
6. підпрягти — Підпряга́ти, -га́ю, -єш сов. в. підпрягти, -жу, -жеш, гл. Припрягать, припрячь. Рудч. Ск. І. 180. Коня третього підпрягти випросив. Г. Барв. 105. У мене кобила, та ти свою підпряжи, та й поїдьмо до торгу. Черниг. г. Словник української мови Грінченка