підстаркуватий

ПІДСТА́РКУВАТИЙ, а, е, розм. Літнього віку, у літах (про людину).

Чемеринський був підстаркуватий уже чоловік (Фр., IV, 1950, 206);

Гриць зустрів на вулиці підстаркувату жінку (Добр., Ол. солдатики, 1961, 186);

// Який виявляє ознаки старіння.

Зморшки на її підстаркуватім обличчі якось поглибшали від гнівного здивування (Л. Укр., III, 1952, 643);

Олекса Надутий глянув на його високу, костисту, хоч уже й підстаркувату, але ще міцну поставу (Панч, II, 1956, 452).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

підстаркуватий — підста́ркуватий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
підстаркуватий — Літній, немолодий, у літах, пристаркуватий, ф. підтоптаний, д. доходжалий, підстарий. Словник синонімів Караванського
підстаркуватий — I (середнього віку), доходжалий, літний, літній, літошній, літявий, молодиця (ж.), молодичка (т.с.), молодуха, немолодий, нестарий, остаркуватий, підстаркуватий, підтоптанець, підтоптаний, постарий, постарілий, прастарий, пристарілий, пристаркуватий... Словник синонімів Вусика
підстаркуватий — -а, -е, розм. Літнього віку, у літах (про людину). || Який виявляє ознаки старіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
підстаркуватий — ПІДСТА́РКУВАТИЙ, а, е, розм. Літнього віку, у літах (про людину). Чемеринський був підстаркуватий уже чоловік (І. Франко); Гриць зустрів на вулиці підстаркувату жінку (С. Добровольський); // Який виявляє ознаки старіння. Словник української мови у 20 томах
підстаркуватий — I. ЛІ́ТНІЙ (середнього віку), НЕМОЛОДИ́Й, В ЛІТА́Х, СТАТЕ́ЧНИЙ, ПОВА́ЖНИЙ, СОЛІ́ДНИЙ, ПІДТО́ПТАНИЙ розм.; СТАРКУВА́ТИЙ, ПІДСТА́РКУВАТИЙ, ПРИСТА́РКУВАТИЙ, ПО́СТАРИЙ розм.; ПРИ́СТАРИЙ заст., ДОХОДЖА́ЛИЙ діал. Словник синонімів української мови
підстаркуватий — Підста́ркуватий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
підстаркуватий — Підстаркуватий, -а, -е = підстарий. Люде підстаркуваті. Г. Барв. 305. Словник української мови Грінченка