підстаркуватий

I. ЛІ́ТНІЙ (середнього віку), НЕМОЛОДИ́Й, В ЛІТА́Х, СТАТЕ́ЧНИЙ, ПОВА́ЖНИЙ, СОЛІ́ДНИЙ, ПІДТО́ПТАНИЙ розм.; СТАРКУВА́ТИЙ, ПІДСТА́РКУВАТИЙ, ПРИСТА́РКУВАТИЙ, ПО́СТАРИЙ розм.; ПРИ́СТАРИЙ заст., ДОХОДЖА́ЛИЙ діал. (який вже має ознаки старіння, не зовсім старий). До стравниці (їдальні) зайшла літня, трохи зігнута жінка з сивим волоссям на голові (С. Скляренко); До кабінету увійшов високий на зріст, немолодий вже чоловік, надзвичайно імпозантної зовнішності (О. Довженко); Іще як мій покійний чоловік за Кошута служив поліцаєм у Пешті, то я вже була молодиця в літах (О. Маковей); Корсуниха прибралася в пісну плахту, як і належить статечній молодиці, що носила барвисті плахти замолоду (Ю. Яновський); За столиками вечеряють колгоспники та колгоспниці поважного віку (Я. Мамонтов); Бонковський біг за нею (Олесею), а солідний Балабуха ледве догнав їх коло грядок фіалок та айстр (І. Нечуй-Левицький); Ломачевський був вже літній, трохи підтоптаний кавалер, але здоровий, плечистий (І. Нечуй-Левицький); Софія з погордою глянула на трьох старкуватих та гладких німців, що сиділи близько неї (Леся Українка); Худорлявий, в пенсне, вже підстаркуватий інспектор цікавився всім (Д. Бедзик); Як усякий ситий, безжурний, а до того пристаркуватий міщанин, Мабаш більш від усього на світі боявся смерті (В. Гжицький); Устим пристарий чоловік (Словник Б. Грінченка); — В одного доктора три старі панни, в другого — дві, так само вже підтоптані та доходжалі .. — сказала Балабушиха (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підстаркуватий — підста́ркуватий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. підстаркуватий — Літній, немолодий, у літах, пристаркуватий, ф. підтоптаний, д. доходжалий, підстарий. Словник синонімів Караванського
  3. підстаркуватий — I (середнього віку), доходжалий, літний, літній, літошній, літявий, молодиця (ж.), молодичка (т.с.), молодуха, немолодий, нестарий, остаркуватий, підстаркуватий, підтоптанець, підтоптаний, постарий, постарілий, прастарий, пристарілий, пристаркуватий... Словник синонімів Вусика
  4. підстаркуватий — -а, -е, розм. Літнього віку, у літах (про людину). || Який виявляє ознаки старіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. підстаркуватий — ПІДСТА́РКУВАТИЙ, а, е, розм. Літнього віку, у літах (про людину). Чемеринський був підстаркуватий уже чоловік (І. Франко); Гриць зустрів на вулиці підстаркувату жінку (С. Добровольський); // Який виявляє ознаки старіння. Словник української мови у 20 томах
  6. підстаркуватий — Підста́ркуватий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. підстаркуватий — ПІДСТА́РКУВАТИЙ, а, е, розм. Літнього віку, у літах (про людину). Чемеринський був підстаркуватий уже чоловік (Фр., IV, 1950, 206); Гриць зустрів на вулиці підстаркувату жінку (Добр., Ол. солдатики, 1961, 186); // Який виявляє ознаки старіння. Словник української мови в 11 томах
  8. підстаркуватий — Підстаркуватий, -а, -е = підстарий. Люде підстаркуваті. Г. Барв. 305. Словник української мови Грінченка