підстаркуватий
I
(середнього віку), доходжалий, літний, літній, літошній, літявий, молодиця (ж.), молодичка (т.с.), молодуха, немолодий, нестарий, остаркуватий, підстаркуватий, підтоптанець, підтоптаний, постарий, постарілий, прастарий, пристарілий, пристаркуватий, сивобровий, сивочолець, сивочолий, старкуватий, старуватий
Фразеологічні синоніми: вже не першого наливу; вже прив'ялий; вийшов з комсомольського віку (ірон.); в літах; дійшливий вік; дійшов пенсійного віку; дожив до полудня; дозрілий вік; дозрілі літа; зрілий вік; зрілі літа; ледь припорошений сивиною; літа обсіли; мужні літа; на покоті віку; на схилі віку; не молодих літ (років); не перволіток; не першої молодості; не старих літ; перевалило за... (називаються роки); перейшло за...; під літами; поважного віку; по полудні віку; пристойний вік; середніх літ (років); у літах; у роках; ще бадьориться; ще не вечір; ще не старий; ще ого-го!
Приповідки: Є ще порох у порохівницях. До нього вже прийшла осінь. Літа на осінь повернули. Ще на ярмарок іде. Його роки у спину вже женуть. Уже його переквітувало. Йому ще не пора одягати останню сорочку. Його смерть десь ще човга. Не до Петра, а до Різдва (кажуть про літню людину)
II
див. підстаркуватий
Значення в інших словниках
- підстаркуватий — підста́ркуватий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- підстаркуватий — Літній, немолодий, у літах, пристаркуватий, ф. підтоптаний, д. доходжалий, підстарий. Словник синонімів Караванського
- підстаркуватий — -а, -е, розм. Літнього віку, у літах (про людину). || Який виявляє ознаки старіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підстаркуватий — ПІДСТА́РКУВАТИЙ, а, е, розм. Літнього віку, у літах (про людину). Чемеринський був підстаркуватий уже чоловік (І. Франко); Гриць зустрів на вулиці підстаркувату жінку (С. Добровольський); // Який виявляє ознаки старіння. Словник української мови у 20 томах
- підстаркуватий — I. ЛІ́ТНІЙ (середнього віку), НЕМОЛОДИ́Й, В ЛІТА́Х, СТАТЕ́ЧНИЙ, ПОВА́ЖНИЙ, СОЛІ́ДНИЙ, ПІДТО́ПТАНИЙ розм.; СТАРКУВА́ТИЙ, ПІДСТА́РКУВАТИЙ, ПРИСТА́РКУВАТИЙ, ПО́СТАРИЙ розм.; ПРИ́СТАРИЙ заст., ДОХОДЖА́ЛИЙ діал. Словник синонімів української мови
- підстаркуватий — Підста́ркуватий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- підстаркуватий — ПІДСТА́РКУВАТИЙ, а, е, розм. Літнього віку, у літах (про людину). Чемеринський був підстаркуватий уже чоловік (Фр., IV, 1950, 206); Гриць зустрів на вулиці підстаркувату жінку (Добр., Ол. солдатики, 1961, 186); // Який виявляє ознаки старіння. Словник української мови в 11 томах
- підстаркуватий — Підстаркуватий, -а, -е = підстарий. Люде підстаркуваті. Г. Барв. 305. Словник української мови Грінченка