1. Словник української мови в 11 томах

ради

РА́ДИ, прийм., з род. в. Те саме, що зара́ди.

— Як маєш ти кого карати, Карай мене, — карай! я мати, Я все стерплю ради дітей! (Котл., І, 1952, 245);

— Воскресну я! — той пан вам скаже, — Воскресну нині! Ради їх, Людей закованих моїх, убогих, нищих… (Шевч., II, 1953, 289);

Не раз, ради заздрості, вона крала, чого у неї не було, а на других бачила (Мирний, IV, 1955, 32);

Ідучи на КП, Шура пообіцяла, що за якусь годину все там влаштує.., а потім прийде до мінометників полуднувати. Ради такого випадку Хома навіз на вогневу бюргерських качок, запевняючи, що всі вони дикі (Гончар, III, 1959, 399).

◊ Чого́ ра́ди — навіщо.

— Чого це ради я віддаватиму вам мед? (Ів., Про бджілку.., 1959, 22).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ради — ра́ди прийменник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. ради — прий., заради, задля, для. Словник синонімів Караванського
  3. ради — прийм., з род. в. Те саме, що заради. Чого ради — навіщо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ради — Заради, задля, див. для Словник чужослів Павло Штепа
  5. ради — РА́ДИ, прийм., з род. в. Те саме, що зара́ди. – Як маєш ти кого карати, Карай мене, – карай! я мати, Я все стерплю ради дітей! (І. Котляревський); – Воскресну я! – той пан вам скаже, – Воскресну нині! Ради їх, Людей закованих моїх, убогих, нищих... (Т. Словник української мови у 20 томах
  6. ради — дава́ти / да́ти собі́ ра́ду (ра́ди) з чим і без додатка. Самостійно, без допомоги справлятися з труднощами, турботами, клопотами. Кілька разів Остап вскакував у воду мало не по пояс, часто Соломія з розгону натикалась на кущ верболозу... Фразеологічний словник української мови
  7. ради — Ради кого, чого, прийм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. ради — Ради пред. Ради, для. Хоч не для Ісуса, так ради хліба куса. Ном. № 9765. Словник української мови Грінченка