1. Словник української мови в 11 томах

радощі

РА́ДОЩІ, ів, мн. Те саме, що ра́дість.

Коли чоловік пише для себе, виливає своє горе й радощі, то йому легше стає (Коцюб., III, 1956, 276);

Своєчасна допомога дітям під час виконання ними різних завдань сприяє появі в них радощів від праці, а це найголовніша умова формування працьовитості, любові до праці (Хлібороб Укр., 10, 1965, 34);

— Ой ти, дівчино, ясная зоре! Ти мої радощі, ти моє горе! (Фр., XI, 1952, 24).

◊ З ра́дощів; На ра́дощах — з якої-небудь приємної, щасливої нагоди.

Не бісів нехрист [циган]: позбувся клопоту й виграє собі з радощів проти ночі (Стельмах, І, 1962, 498);

А ж три пари на радощах Кумів назбирали (Шевч., І, 1963, 312);

Теля́чі ра́дощі, ірон. — бурхливий, несвідомий вияв радісних почуттів.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. радощі — ра́дощі множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. радощі — див. РАДІСТЬ. Словник синонімів Караванського
  3. радощі — див. радість Словник синонімів Вусика
  4. радощі — -ів, мн. Те саме, що радість. З радощів; На радощах — з якої-небудь приємної, щасливої нагоди. Телячі радощі ірон. — бурхливий, несвідомий вияв радісних почуттів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. радощі — РА́ДОЩІ, ів, мн. Те саме, що ра́дість. Коли чоловік пише для себе, виливає своє горе й радощі, то йому легше стає (М. Коцюбинський); Своєчасна допомога дітям під час виконання ними різних завдань сприяє появі в них радощів від праці... Словник української мови у 20 томах
  6. радощі — РА́ДІСТЬ (почуття задоволення, приємність), РА́ДОЩІ мн., РАДІ́ННЯ розм.; УТІ́ХА (ВТІ́ХА), ОТУ́ХА діал. (те, що втішає); ВІДРА́ДА, РОЗРА́ДА розм., ВІДРА́ДОЩІ мн. діал., ВІДРА́ДІСТЬ (ВІДРА́ДНІСТЬ) розм. Словник синонімів української мови
  7. радощі — Ра́дощі, -щів, -щам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)