1. Словник української мови в 11 томах

ральце

РА́ЛЬЦЕ, я, с., с. г., заст. Зменш. до ра́ло 1.

— Оце виїде [селянин],.. розсіє на стерню,.. пошкрябає ральцем, в одну борону заволоче — роди, боже, як хоч! (Головко, II, 1957, 50).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ральце — ра́льце іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. ральце — -я, с., с. г., заст. Зменш. до рало 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ральце — РА́ЛЬЦЕ, я, с., іст. Зменш. до ра́ло 1. – Оце виїде [селянин], .. розсіє на стерню, .. пошкрябає ральцем, в одну борону заволоче – роди, Боже, як хоч! (А. Головко). Словник української мови у 20 томах