рахіт
РАХІ́Т, у, ч. Хвороба дітей, а також молодняка деяких птахів та інших тварин, що характеризується ненормальним розвитком кісткової і нервової систем унаслідок порушень фосфорно-кальцієвого обміну в організмі.
У птиці при поганій годівлі, недостачі мінеральних речовин і вітаміну D3 спостерігається захворювання на рахіт (Колг. Укр., 11, 1961, 27);
Добрий засіб проти рахіту — вітамінізований риб’ячий жир, що містить вітамін D (Колг. енц., II, 1956, 384);
Скарлатина і дифтерит, хронічна пневмонія і рахіт раніше значно гальмували ріст [дітей] (Наука.., 2, 1974, 26).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рахіт — рахі́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- рахіт — -у, ч., мед., вет. Хвороба дітей, а також молодняка деяких птахів та інших тварин, що характеризується ненормальним розвитком кісткової та нервової систем унаслідок порушень фосфорно-кальцієвого обміну в організмі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рахіт — (мед.) кривуха Словник чужослів Павло Штепа
- рахіт — РАХІ́Т, у, ч. Хвороба дітей, а також молодняку деяких птахів та інших тварин, що характеризується ненормальним розвитком кісткової й нервової систем унаслідок порушень фосфорно-кальцієвого обміну в організмі. Словник української мови у 20 томах
- рахіт — рахі́т (грец. ραχίτης – хребетний, від ράχις – хребетний стовп) хвороба дітей, а також молодняка ряду тварин. Характеризується порушенням фосфорно-кальцієвого обміну в організмі. Зумовлена недостачею в організмі вітаміну Д. Словник іншомовних слів Мельничука
- рахіт — Захворювання дітей, спричинене порушенням фосфорно-кальцієвого обміну, викликане нестачею в їжі вітаміну D; порушення росту кісток; причини: неправильне харчування, нестача сонця і повітря, інфекційні хвороби. Універсальний словник-енциклопедія
- рахіт — Рахі́т, -ту, -тові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)