ремонтник
РЕМО́НТНИК, а, ч. Робітник, який займається ремонтом (у 1 знач.).
Ремонтники попереду лагодили порушену бандами колію (Гончар, II, 1959, 110);
Артьомов з ремонтників перейшов у підручні сталевари (Чорн., Визвол. земля, 1959, 162).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ремонтник — ремо́нтник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- ремонтник — -а, ч. Робітник, який займається ремонтом (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- ремонтник — РЕМО́НТНИК, а, ч. Робітник, який займається ремонтом (у 1 знач.). Ремонтники попереду лагодили порушену бандами колію (О. Гончар); Артьомов з ремонтників перейшов у підручні сталевари (С. Чорнобривець). Словник української мови у 20 томах