ремонтник
ремо́нтник
-а, ч.
Робітник, який займається ремонтом (у 1 знач.).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ремонтник — ремо́нтник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- ремонтник — РЕМО́НТНИК, а, ч. Робітник, який займається ремонтом (у 1 знач.). Ремонтники попереду лагодили порушену бандами колію (О. Гончар); Артьомов з ремонтників перейшов у підручні сталевари (С. Чорнобривець). Словник української мови у 20 томах
- ремонтник — РЕМО́НТНИК, а, ч. Робітник, який займається ремонтом (у 1 знач.). Ремонтники попереду лагодили порушену бандами колію (Гончар, II, 1959, 110); Артьомов з ремонтників перейшов у підручні сталевари (Чорн., Визвол. земля, 1959, 162). Словник української мови в 11 томах