рибка

РИ́БКА, и, ж.

1. Зменш.-пестл. до ри́ба 1.

Ми їх витягали на сонце, тих яскравих, розмальованих рибок, більше подібних до екзотичних квітів, аніж до риб (Коцюб., II, 1955, 300);

І річечка недалечка петляє, і лісових ягід досхочу, і тетерюків сила-силенна. А в річечці, глянь, рибка виграє (Донч., II, 1956, 8);

*У порівн. Діточок бог дав тільки дівчинку, Оксану. Цокотуха така! як рибка весела, а проте розумне й слухняне дитятко (Вовчок, І, 1955, 85).

∆ Золота́ ри́бка — одомашнений китайський золотий карась.

В фонтанах плавали золоті рибки (Н.-Лев., III, 1956, 295);

Перші відомості про вирощування золотих рибок у штучних водоймах Китаю датуються 968 роком н. е. (Знання.., 1, 1972, 18);

Летю́ча ри́бка див. летю́чий.

Лови́ти ри́бку в каламу́тній воді́ див. лови́ти. 2 Пестливе звертання до дівчини, жінки.

Пішов старий, покликав меншу дочку: — Тетянко, йди, моя рибко, до сестриці: вона у великій печалі, — розважатимеш її (Вовчок, І, 1955, 93);

[Ряженко:] Ну, рибко моя… Які новини? (Мик., І, 1957, 287).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рибка — ри́бка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. рибка — [рибка] -бкие, д. і м. -бц'і, р. мн. -бок Орфоепічний словник української мови
  3. рибка — -и, ж. 1》 Зменш.-пестл. до риба 1). Золота рибка — одомашнений китайський золотий карась. 2》 Пестливе звертання до дівчини, жінки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. рибка — РИ́БКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до ри́ба 1. Ми їх витягали на сонце, тих яскравих, розмальованих рибок, більше подібних до екзотичних квітів, аніж до риб (М. Коцюбинський); І річечка недалечко петляє, і лісових ягід досхочу, і тетерюків сила-силенна. Словник української мови у 20 томах
  5. рибка — ри́бка 1. рибка ◊ здоровий як ри́бка = здоровий як ри́ба: Ця здорова, зрештою, як рибка, вікова бабуся, що не раз ставала Славкові в пригоді в подібних випадках, знадобилась йому й тепер (Керницький) 2. крав. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. рибка — лови́ти ри́бку в чому, ірон. Мати користь, вигоду з чого-небудь; наживатися. У військовому складі на Погоржельці за вироком військового суду було повішено шість кицьок.. Фразеологічний словник української мови
  7. рибка — Ри́бка, -бки, -бці; ри́бки, -бок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. рибка — Рибка, -ки ж. 1) ум. отъ риба. 2) Ласкат. имя къ женщинамъ. Серце моє, рибки моя! Шевч. 276. Ганнусю, рибко, душно, любко! Котл. 2) Нас. Lipisma saccharinum. Вх. Пч. І. 6. 4) варе́на рибка. Родъ игры. Грин. III. 110. ум. рибонька, рибочка. Словник української мови Грінченка