1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

рибка

ри́бка 1. рибка

◊ здоровий як ри́бка = здоровий як ри́ба: Ця здорова, зрештою, як рибка, вікова бабуся, що не раз ставала Славкові в пригоді в подібних випадках, знадобилась йому й тепер (Керницький)

2. крав. виточка: 3 огляду на теперішню моду носять пумпи широкі, подібні до спідниці, і тому треба протинати більше рибок в долині. Рибки не треба витинати, лише протинати і зшивати широким швом так, щоби шва припадково не приснула (Повний курс); Далі протинаємо цілу довжину кишені, і тоді витинаємо рибку зпереду, яка нам творить грудь, якщо робимо маринарку до фіґури. Наколи не робимо єї до фіґури, то цеї рибки не витинаємо (Повний курс); Краяння рибки в рибці є це моя власна метода, яка в практиці мала дуже добрий вислід (Повний курс); В плечах вшиваємо дві рибки, але не протинаємо, лише сильно запрасовуємо до переду, а по випрасуванню готового плаща розпорюємо ці рибки і залишаємо їх отвертими (Повний курс)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рибка — ри́бка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. рибка — [рибка] -бкие, д. і м. -бц'і, р. мн. -бок Орфоепічний словник української мови
  3. рибка — -и, ж. 1》 Зменш.-пестл. до риба 1). Золота рибка — одомашнений китайський золотий карась. 2》 Пестливе звертання до дівчини, жінки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. рибка — РИ́БКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до ри́ба 1. Ми їх витягали на сонце, тих яскравих, розмальованих рибок, більше подібних до екзотичних квітів, аніж до риб (М. Коцюбинський); І річечка недалечко петляє, і лісових ягід досхочу, і тетерюків сила-силенна. Словник української мови у 20 томах
  5. рибка — лови́ти ри́бку в чому, ірон. Мати користь, вигоду з чого-небудь; наживатися. У військовому складі на Погоржельці за вироком військового суду було повішено шість кицьок.. Фразеологічний словник української мови
  6. рибка — Ри́бка, -бки, -бці; ри́бки, -бок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. рибка — РИ́БКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до ри́ба 1. Ми їх витягали на сонце, тих яскравих, розмальованих рибок, більше подібних до екзотичних квітів, аніж до риб (Коцюб., II, 1955, 300); І річечка недалечка петляє, і лісових ягід досхочу, і тетерюків сила-силенна. Словник української мови в 11 томах
  8. рибка — Рибка, -ки ж. 1) ум. отъ риба. 2) Ласкат. имя къ женщинамъ. Серце моє, рибки моя! Шевч. 276. Ганнусю, рибко, душно, любко! Котл. 2) Нас. Lipisma saccharinum. Вх. Пч. І. 6. 4) варе́на рибка. Родъ игры. Грин. III. 110. ум. рибонька, рибочка. Словник української мови Грінченка