риба
ри́ба 1. риба
◊ ву́дити ри́бу → вудити
◊ гру́ба ри́ба знев., ірон. впливова людина, яка займає керівну посаду (ср, ст): О, та той Влодко – то тепер груба риба, до нього і не підступишся (Авторка)||грубша риба
◊ гру́бша ри́ба = гру́ба ри́ба: Але присутність М. Лебедя, якого я пізнав, бо раз перед тим його бачив у Станиславові, вказувала, що це провідні члени організації, чи, як здавалося, “грубші риби” (Дейчаківський)
◊ здоровий як ри́ба про здорову, міцну людину (ст): Через нього дуже скоро вдалося зробити, що мене признано неспосібним для фронту. Це не була легка річ, бо я був здоровий як риба і лікарі самі мусіли вишукувати в моїм організмі якийсь непорядок (Шухевич)||здоровий як рибка
◊ купе́ць на здохлу ри́бу → купець
◊ ноги з ри́би вул., ірон. щось неймовірне, неможливе (ст): – Може, тобі щось дати? – Йо. – Ну? – Ноги з риби. – 3 цибулькою? – Гу́ляй, кажу (Нижанківський)
♦ і ри́ба не пли́не проти би́строї води́ (ст)
◊ ри́би пе́ред са́ком не ловлять (Франко)
◊ у вели́кій воді́ вели́кі ри́би (Франко)
♦ я до згоди, як ри́ба до во́ди про миролюбиву людину, яка не схильна до колотнеч (Франко)
2. шк., ірон. той, хто не має розвиненого музикального слуху; не надається до хорового співу (ст)
Значення в інших словниках
- риба — ри́ба іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- риба — Ри́ба, перен., експр. Поважна особа, персона. ● Велика риба — велике цабе. А тут з’явила ся якась "риба "та вимагала сальонової поведінки (Галіп, 34); Але там у вас є, відай, якісь великі риби? — сказав Мамайчук незадоволено [...] А ми поєдинчі люди!... Українська літературна мова на Буковині
- риба — (на обід) рибна страва, як ім. рибне; (хто) П. ні риба, ні м'ясо; рибка, рибонька, рибина, рибчина. Словник синонімів Караванського
- риба — -и, ж. 1》 Водяна хребетна тварина з непостійною температурою тіла, яка дихає жабрами і має плавці та шкіру, звичайно вкриту лускою. || у знач. збірн. || тільки одн. Страва, приготовлена з м'яса цієї тварини. 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- риба — РИ́БА, и, ж. 1. Водяна хребетна тварина з непостійною температурою тіла, яка дихає зябрами і має плавці та шкіру, звичайно вкриту лускою. Риби в сітях тремтять, їх луска, наче срібний пожар (В. Словник української мови у 20 томах
- риба — Без одної риби, не буде борщ рідкий. Без одного чоловіка громада буде громадою. Борщ і без одної риби буде смачний. Борщ становив головну щоденну страву у хліборобів. Без риб не згиб, без олію не зомлію, а кулешу саму стешу. Приповідки або українсько-народня філософія
- риба — (-и) ж. 1. крим. Дівчина, жінка. БСРЖ, 517; СЖЗ, 88. 2. мол. Пісня без слів. Працюючи над піснями, він в основному писав лише вірші, причому це не були "тексти" чи "риба", як то зараз у більшості поетів-піснярів (ПіК, 2000, № 35). ПСУМС, 60. 3. інтел. Словник жарґонної лексики української мови
- риба — би́тися як (мов, на́че і т. ін.) ри́ба в саку́ (в сі́тях). Намагатися з усіх сил перебороти що-небудь складне, непосильне. Бідна Рифка билася мов риба в саку. Вона так рада була .. придумати щось дуже, дуже мудрого для свого сина (І. Фразеологічний словник української мови
- риба — Ри́ба, -би, -бі; ри́би, риб Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- риба — РИ́БА, и, ж. 1. Водяна хребетна тварина з непостійною температурою тіла, яка дихає жабрами і має плавці та шкіру, звичайно вкриту лускою. Сім ятерів — ні одної риби! (Укр.. присл.., 1963, 191); Риби в сітях тремтять, їх луска, наче срібний пожар (Сос. Словник української мови в 11 томах
- риба — Риба, -би ж. Рыба. Козак з бідою, як риба з водою. Ном. № 775. Держись берега, а риба буде. Ном. № 2058. ум. рибка рибонька. Словник української мови Грінченка