риба

РИ́БА, и, ж.

1. Водяна хребетна тварина з непостійною температурою тіла, яка дихає зябрами і має плавці та шкіру, звичайно вкриту лускою.

Риби в сітях тремтять, їх луска, наче срібний пожар (В. Сосюра);

До 80 різноманітних видів риб живе у Дніпрі та в інших річках і водоймах України (з газ.);

Риби утворюють клас хребетних, які пристосовані до життя у воді (з навч. літ.);

* У порівн. Кайдашиха .. розпустила на всю хату мед своїм язиком. – Будь же, дочко, здорова, як риба; гожа, як рожа; весела, як весна, робоча, як бджола, а багата, як свята земля! (І. Нечуй-Левицький);

Доріг своїх дітей, виходить, не зумів вивчити. Ой, не зумів, прогледів, пропустив їхнє життя, мов рибу, крізь пальці (М. Стельмах);

// у знач. збірн.

Всього було доволі: Вовків в лісах, зайців у полі І птиці повно у гаях, Такої і такої, І риби всякої, великої й малої (Л. Глібов);

[Феноген:] От чоловік [Ліхтаренко]! І риби наловить, і ніг не замоче [замочить]! (І. Карпенко-Карий);

Де й возів набрати бригадирам! Де й складати рибу із човнів! (Т. Масенко);

// тільки одн. Страва, приготовлена з м'яса цієї тварини.

І враз риба втратила свій смак, охота до їжі одлетіла геть, і йому раптом схотілось покинути хату... (М. Коцюбинський);

За чверть години на столі парував наваристий флотський борщ, стояла бляшанка маринованої риби (З. Тулуб).

2. перен. В'яла, млява людина, яка зовні не виявляє своїх емоцій.

Алла Михайлівна насупилась. – Я бачу, що вас шокірують [шокують] мої манери. Що ж, я не англічанка [англійка] і – не риба (Леся Українка);

Баджин була молодша за мене на два роки, проте почувала себе зовсім дорослою і кепкувала з мене, як уміла: “Ти .. риба”, – казала вона (Ю. Яновський).

Глуши́ти ри́бу див. глуши́ти;

(1) Кра́сна ри́ба – цінні породи безкісткових (зокрема осетрових) риб;

(2) Парна́ ри́ба – риба, що заснула або була вбита зразу після улову.

Риба надходить на продаж живою, парною, охолодженою, мороженою і солоною (з наук.-попул. літ.).

△ (3) Летю́ча ри́ба (ри́бка) – риба, яка, вистрибуючи з води, може певний час триматися в повітрі.

[Любов:] Дивіться он летюча рибка! А на, хто швидше! (Біжить швидко до річки) (Леся Українка);

(4) Смітна́ ри́ба – дрібна малоцінна риба.

У ставах району [Димерського на Київщині] є чимало смітної риби – карася, пічкура, в'юна (із журн.);

(5) Частико́ва ри́ба – те саме, що части́к¹.

Рибу охолоджену крупну осетрових порід зберігають підвішеною, дрібну і частикову – в корзинах нетовстим шаром (з наук.-попул. літ.).

◇ Би́тися, як (мов, ні́би і т. ін.) ри́ба (риби́на) в саку́ (в сі́тях, в не́воді) див. би́тися;

Би́тися як ри́ба об лід див. би́тися;

(6) Вели́ка ри́ба – поважна особа, впливова людина.

Отець її – дуже велика риба, один з перших багачів в Бориславі і Дрогобичі (І. Франко);

Вско́чити як ри́ба в не́від див. вска́кувати;

[І] знов (зно́ву) за ри́бу гро́ші див. гро́ші;

Лови́ти ри́бу (ри́бку) в каламу́тній (рідше мутні́й) воді́ див. лови́ти;

Ма́тимеш на ри́бу див. ма́ти²;

Ма́ти на горі́хи (на ри́бу) див. ма́ти²;

Мовча́ти, як ри́ба див. мовча́ти;

(7) На ри́бу – на рибалку (у 2 знач.).

Доря підняв на батька очі. Поїдуть? Куди? На рибу, може? (М. Коцюбинський);

(8) Ні ри́ба ні м'я́со:

а) безвольна, безхарактерна людина; ніякий.

На світі .. страх багато тих людей, що мовляли Ви, ні риба ні м'ясо, а треба ж і їм десь подітись (Леся Українка);

– Цей Безкоровайний ні риба ні м'ясо, а нам він пригодиться (А. Хижняк);

Коли б я був через міру шанобливою людиною (зовсім без шанолюбства – ні риба ні м'ясо), я міг би використати своє становище (М. Хвильовий);

б) щось невизначене, неясне, невиразне.

Ні риба ні м'ясо – і в раки не годиться (прислів'я);

– Прізвище в землячка змінене, не розбереш, якої він національності: ні риба ні м'ясо... (Л. Богуславець);

– Ні риба ні м'ясо, а щось наче гриб маслючок! – нагадую (Є. Гуцало);

Но́сом ри́бу ву́дити див. ву́дити¹;

(9) Як (мов, ні́би і т. ін.) ри́ба з водо́ю:

а) (зі сл. жи́ти.) дружно, мирно, у злагоді.

Ой як вірно мене любиш, Будем жить з тобою Цілий вік, моє серденько, Як риба з водою (Укр. поети-романтики..);

Одружившись, Кармель був зовсім поправився: суму того не було й віди, жінка в його пишнілась, як пишна рожа, й жили вони з нею, як риба з водою (Марко Вовчок);

б) нерозлучний з ким-, чим-небудь.

– Ви з книжками, як риба з водою, – сказав Фесенко (І. Нечуй-Левицький);

[Гусак:] Вже дійсно ми з тобою, як риба з водою (О. Довженко);

– Відтепер ми з тобою, як риба з водою (Є. Гуцало);

(10) Як (мов, ні́би і т. ін.) ри́ба у воді́ перев. зі сл. бути, почувати себе і т. ін.:

а) вільно, невимушено, добре.

А от економгеографія та фінансові всякі справи мені ніяк не давалися, і я заздрив дівчатам і студентам, що в цих питаннях почували себе як риба у воді (В. Сосюра);

Князь Трубецький .. почував себе як риба у воді в позалаштункових дипломатичних комбінаціях (Ю. Смолич);

Тут, біля креслень, вона почувала себе як риба в воді (В. Собко);

Саша відчував себе як риба в воді. Якось просто й легко, без вагань і труднощів, пристроювався він на ходу, наче солдат до роти, до столичного життя (О. Полторацький);

б) бути впевненим, обізнаним.

Давно минув той час, коли вона, щойно ставши дружиною дипломата, перед кожним прийомом хвилювалась.. Ні, тепер вона тут як риба у воді (О. Гончар);

Тепер у нас кожен школяр в електроніці – як риба у воді! (П. Загребельний);

(11) Як (мов, ні́би і т. ін.) ри́бі парасо́лька, перев. зі сл. потрі́бний, необхі́дний і под. – уживається як категоричне заперечення змісту зазначеного слова; зовсім не потрібен.

– В мене ж дружина! – Нічого тій жабі не станеться. Їй так потрібен чоловік, як рибі парасолька. Проживе і без тебе (А. Дімаров);

(12) Як ри́ба, зі сл. мовча́ти. – нічого не говорити.

[Журавель:] Та що ж тепер казати? Я мовчу, як риба (І. Микитенко);

Як ри́ба під мо́сто́м.

Я похитував головою і мовчав, як риба під мостом (Р. Федорів).