роботяга
РОБОТЯ́ГА, и, ч. і ж., розм. Роботяща, працьовита людина.
Це був смирний чоловік.. Роботяга, все своє життя він не вилазив з тяжкої праці, наче з каторги (Мик., II, 1957, 368);
[Платон:] Це наш терапевт. Найміцніший віл упав би за тиждень, коли б виходив стільки. Роботяга. Чудесна людина… (Корн., І, 1955, 124);
Правда, раніш теж майже все робила сама Одарка Іванівна — непосидяча роботяга… (Коп., Дуже добре, 1937, 229);
*Образно. Гули і гули в полі невтомні роботяги трактори (Ряб., Жайворонки, 1957, 67);
// Робітник, робітниця.
Як і личить роботязі, рукавиці взяв і скельця. Хліб, рюкзак, вода в баклазі… Тисне дужо на весельця… (Рудь, Дон. зорі, 1958, 80);
— Чи немає у пана хазяїна якоїсь роботи?.. — Роботи? Он ба який! Звідки ж ти, роботяго, прибився? (Цюпа, Назустріч.., 1958, 331).
Значення в інших словниках
- роботяга — роботя́га іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- роботяга — див. роботящий Словник синонімів Вусика
- роботяга — -и, ч. і ж., розм. Роботяща, працьовита людина. || Робітник, робітниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- роботяга — РОБОТЯ́ГА, и, ч. і ж., розм. Роботяща, працьовита людина. Це був смирний чоловік .. Роботяга, все своє життя він не вилазив з тяжкої праці, наче з каторги (І. Микитенко); [Платон:] Це наш терапевт. Словник української мови у 20 томах
- роботяга — РОБІТНИ́К (той, хто створює матеріальні цінності, працюючи на промисловому підприємстві), РОБОТЯ́ГА розм., РОБ заст.; ЗАВОДЧА́НИН розм. (той, хто працює на заводі); ФАБРИ́ЧНИЙ розм. Словник синонімів української мови